Не встигає висихати рясно окроплена сльозами площа Тараса Шевченка у середмісті Хорола, де громада знову і знову схиляється в скорботі перед світлою пам’яттю своїх мужніх синів, вірних Захисників України. Ще одна болюча звістка чорним крилом торкнулася серця Хорольщини. Через півтора року невідомості, довгих молитов і болісного чекання, «на щиті» повернувся додому на вічний спочинок Герой – Віктор Юрійович Гуменний.
Дорогою честі та нескореної звитяги повернувся з фронтових рубежів у безсмертя Герой, який загартувався в запеклих боях і став не просто Воїном, а легендою. Молодший сержант, старший стрілець-оператор 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону 3 окремої штурмової бригади ЗСУ – Андрія Олександровича Папія став у стрій небесного Легіону і став взірцем Воїнської честі не лише для бойового братерства, а й для нащадків.
Хорольська земля знову в скорботі… У четвер, 26 лютого вона прийняла у своє царство вічного спокою Воїна честі, мужності й незламного духу – Володимира Миколайовича Дудника. Життєвий шлях солдата, стрільця-помічника гранатометника 3-ої окремої штурмової бригади Збройних Сил України обірвалося 21 лютого 2026 року. По фатальному збігу обставин і невблаганної долі трагедія, яка забрала молоде життя Воїна з досвідом бойового медика, сталася на його рідній Луганщині – землі, де промайнули роки його дитинства та юності.
У скорботі та глибокій шані Хорольщина схиляє голови перед світлою пам’яттю свого земляка Юрія Олександровича Чурганова, який посмертно удостоєний державної нагороди – ордена «За мужність» ІІІ ступеня. Відповідно до Указу Президента України від 30 вересня 2025 року №698 «Про відзначення державними нагородами», солдат, стрілець-снайпер механізованого відділення 47-ої окремої механізованої бригади «Маґура» відзначений за особисту відвагу, самовідданість і вірність військовій присязі.
У Хорольську громаду знову, мов чорні круки, злітаються скорботні звістки. Вони крають серце болем і розривають душу кожного, хто вірить у відновлення справедливого для України миру та молиться за своїх Захисників. І знову невблаганна війна забирає найдорожче – життя Героя Пономаренка Валентина Анатолійовича, який понад усе любив Україну, її землю, її людей.
Указом Президента України від 30 серпня 2025 року №668/2025 старшого солдата Духна Володимира Івановича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Високу почесну державну нагороду урочисто вручили доньці Ользі та дружині Героя Валентині Григорівні.
Серпень в Україні завжди був місяцем жнив – коли достигле колосся вклоняється стиглим золотом, коли руки хліборобів збирають врожай, що годуватиме людей увесь рік. Це час вдячності землі та гордості за працю. Та нинішні серпневі й вересневі дні продовжують нести інший, кривавий врожай.
Тиша, що мала б дарувати спокій, сьогодні розривається криком болю й невимовної скорботи. Нашу тишу і спокій порушила ненависна рашистська орда, яка безжально нищить українців і все на своєму кривавому шляху.
Високою державною нагородою удостоєно нашого земляка-військовослужбовця Збройних Сил України – Артема Анатолійовича Кравченка. Указом Президента України від 25 грудня2024 року №880 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені в захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, головний сержант Артем Кравченко відзначений почесною нагородою – орденом «За мужність» ІІІ ступеня. На превеликий жаль, посмертно.
Морські піхотинці – це воїни, які ніколи не відступають та щодня доводять, що українська армія – це сила, міць і непохитна воля. На жаль, навіть найсміливіших і найхоробріших Воїнів настигає несправедлива смерть, бо окупантів ніщо не зупиняє на шляху до виконання злочинних кремлівських наказів. Ворог свідомо прийшов вбивать, спопелять, руйнувать і знищувати все українське.
