Опадає осіння тиша, і крізь неї лине скорботний подих чергової тяжкої втрати. У небо здіймаються янголи, несучи на своїх світлих крилах душу Захисника. Хорольщина з болем у серці провела останньою земною дорогою у засвіти нашого земляка з Вишняківського старостату, відданого Воїна, мужнього сина України – Руслана Анатолійовича Юшка.
У кожної війни є свої хроніки болю, але найтяжчими сторінками стають не зруйновані будівлі чи поділені навпіл міста – найтяжчими є імена. Імена тих, чиє життя обірвала російська агресія. Тих, хто вмів любити, жити, творити, працювати, мріяти. Серед цих золотих імен – Ярий Сергій Олександрович, син своєї землі, доброї родини, чесної праці та світлого серця.
Праця хліборобів – це непорушний фундамент добробуту, продовольчої безпеки для міцного та сталого розвитку нашої Хорольської громади й усієї держави в цілому. Завдяки вашій щоденній наполегливості, відданості землі, терпінню та любові до обраної справи на Хорольщині колоситься золотий хліб, зміцнюються фермерські господарства, а українське село живе й дихає прадавніми хліборобськими пахощами, що живлять дух народу.
Шановні ветерани, працівники культури, майстри народного мистецтва Хорольщини та всієї України!
Культура й мистецтво України – це духовний код нації, джерело її життєвої сили, незгасної енергії та натхнення. Саме завдяки Вам зберігається і розвивається те, що формує нашу національну самобутність, моральні цінності й душевну красу українського народу.
Осінь знову прийшла на українську землю – четверта осінь повномасштабної війни… Її тишу, в задумі, з шелестом пожовклого листям і холодним подихом вітру, постійно розривають звуки сирен. Ще більше чується стогін скорботи, у прохолоді ранків – подих втрат, що бентежать серце і нагадують: війна триває. Війна не знає пір року – вона палить і серця, і долі, забираючи найкращих синів України. І з кожним осіннім листком земля приймає нову гірку звістку про тих, хто не повернувся з фронту…
Четверта осінь повномасштабної війни рясніє не дощами, а сльозами гірких втрат. Болем краються серця, адже у вир небуття білими журавлями відлітають кращі сини і доньки України – наші славні Герої-захисники. Хорольська громада попрощалася ще з одним Героєм-оборонцем – Єреськом Олександром Олеговичем, який віддав найдорожче – своє життя за свободу і незалежність рідної держави, за мирне небо над Україною та за кожного з нас.
У середу, 1 жовтня 2025 року, в Хорольській міській територіальній громаді відбулася знакова подія – урочистості з нагоди 75-річного ювілею заснування Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м.Хорол. Освітній заклад заслужено вважають флагманом професійно-технічної освіти на Полтавщині завдяки багаторічній історії та традиціям підготовки висококваліфікованих робітничих кадрів. Атмосфера урочистості в глядацькому закладі поєднала шану до багатої історії, гордість за сьогодення та віру в майбутнє освітньої установи.
Прийміть щирі вітання з нагоди вашого професійного свята – Всеукраїнського дня дошкілля! Ваша щоденна праця – це не просто турбота про малечу, а й благородна суспільна місія щодо формування перших життєвих цінностей, виховання любові до рідної землі та Батьківщини. Ви першими закладаєте зерно добра, яке в подальшому проросте щедрими врожаями на нивах їхнього життя.
Щиро вітаємо вас із професійним святом – Днем машинобудівника України! Ваша праця – це потужний фундамент розвитку економіки, промисловості не лише Хорольської громади, а й усієї держави. Завдяки вашому професіоналізму, наполегливості й відданості справі створюється техніка для АПК, яка служить людям, а величне ім’я Хорольського механічного заводу звучить гідно далеко за межами України.
