У четвер, 18 вересня, у залі Хорольської міської ради відбулася урочиста подія — вручення почесної державної нагороди ветерану війни, жителю нашої громади Олександру Володимировичу Парнюку. Міський голова Сергій Волошин разом із представником першого відділу Лубенського РТЦК та СП, секретарем ради Юлією Бойко та керуючою справами (секретарем) виконавчого комітету Галиною Козловою вручили герою нагрудний знак «Золотий хрест».
Серпень в Україні завжди був місяцем жнив – коли достигле колосся вклоняється стиглим золотом, коли руки хліборобів збирають врожай, що годуватиме людей увесь рік. Це час вдячності землі та гордості за працю. Та нинішні серпневі й вересневі дні продовжують нести інший, кривавий врожай.
Тиша, що мала б дарувати спокій, сьогодні розривається криком болю й невимовної скорботи. Нашу тишу і спокій порушила ненависна рашистська орда, яка безжально нищить українців і все на своєму кривавому шляху.
Мешканець села Клепачі Хорольської громади, молодший сержант Збройних Сил України Ігор Вікторович Гордієнко, посмертно удостоєний високої державної нагороди – ордена «За мужність» ІІІ ступеня. Відповідну відзнаку присвоєно згідно з Указом Президента України від 6 червня 2025 року №392 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також самовіддане виконання військового обов’язку.
Віками пам’ятатиме Хорольська громада та вся Україна той нестерпний біль від втрат, що все частіше озивається жалобою і молитвами за загиблими Воїнами. Особливо болісну втрату зазнала сім'я та друзі після трагічної загибелі мешканця міста Хорола в статусі внутрішньо переміщеної особи, солдата Євгенія Вікторовича Лук’янченка. Не лише від кулі ворога гинуть наші Захисники, а й від масованих ракетних обстрілів ще на етапі їх підготовки до зіткнення з ворогом на передовій лінії оборони.
Все частіше у натовпі зустрічаються згорьовані від втрат обличчя, все більше чорних хусток і спустошених від сліз очей. Сучасна війна вже давно вийшла за межі окопів і стрілецької зброї. Вона стала високотехнологічною, багатовимірною і неймовірно руйнівною – не лише фізично, а й психологічно, економічно, культурно. У новітній війні гинуть не лише тіла – змінюються люди, суспільства, нації. Війна призводить не лише до масових вбивств, а й до морального вигорання.
Все частіше у натовпі зустрічаються згорьовані від втрат обличчя, все більше чорних хусток і спустошених від сліз очей. Сучасна війна вже давно вийшла за межі окопів і стрілецької зброї. Вона стала високотехнологічною, багатовимірною і неймовірно руйнівною – не лише фізично, а й психологічно, економічно. У новітній війні гинуть не лише тіла – змінюються люди, суспільства, нації. Війна призводить не лише до масових вбивств, а й до морального вигорання.
З глибокою повагою та гордістю за ратний бойовий подвиг нашого земляка Владислава Івановича Грищенка повідомляємо про те, що Герой-захисник удостоєний високої державної нагороди. Наказом Міністерства оборони України від 08.10.2024 року №1696 Владислава Івановича Грищенка, старшого сержанта 12-ої бригади оперативного призначення імені Дмитра Вишневецького (12 БрОП, в/ч 3057) у складі військового формування Національної гвардії України Східного оперативно-територіального об'єднання, нагороджено відомчою заохочувальною відзнакою Міністерства оборони України «Хрест пошани».
Все стало марне в той найстрашніший день для всіх українців, коли війна вже не просто звучала десь за обрієм, а увірвалась у життя майже кожного українця. Найстрашнішими наслідками війни і відгуками її глибинної трагедії стали людські втрати. Хорольська громада втратила ще одного Героя, Захисника України, вірного сина рідної землі – Володимира Івановича Духна.
Високою державною нагородою удостоєно нашого земляка-військовослужбовця Збройних Сил України – Артема Анатолійовича Кравченка. Указом Президента України від 25 грудня2024 року №880 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені в захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, головний сержант Артем Кравченко відзначений почесною нагородою – орденом «За мужність» ІІІ ступеня. На превеликий жаль, посмертно.
