Обговорення проєктів рішень
     
     
     

Сайт Президента України

Безоплатна правова допомога

Всеукраїнська асоціація ОТГ

Відкритий бюджет

Ти як?

Війна залишає по собі не лише руїни й могили – вона залишає невимовний біль невідомості, що роками розриває серця найрідніших. Де наші Воїни? Чи живі? Чи повернуться додому? Для родин безвісти зниклих кожен день – це болісне чекання між надією і відчаєм, молитвою та сльозами, вірою в диво й страхом перед найстрашнішою правдою. Це роки життя без прощання, без місця, де можна схилити голову, запалити свічку й прошепотіти крізь сльози: «Спочивай із миром, рідний…».

Є люди, чиє життя не було легким, але попри всі випробування вони зберігали доброту, людяність, щирість і здатність любити. Їхня життєва дорога нерідко позначена болем утрат, невимовними переживаннями та важкими випробуваннями, однак навіть у найтемніші часи вони знаходять у собі сили жити заради рідних, допомагати іншим і залишати по собі світлий слід. Саме такою була Ольга Дмитрівна Манженко – жінка з великим материнським серцем, непростою долею та незламною душею, яка до останнього подиху несла крізь життя свою доброту.

Є втрати, перед якими безсилими стають слова. Є людські долі, в яких війна безжально перегортає останню сторінку тоді, коли життя лише починає розквітати. Є імена, які назавжди стають частиною історії нескореної України, бо за ними – не просто подвиг, а найвища ціна свободи, сплачена власним життям. країна тримається на мужності своїх Захисників і Захисниць. Вони стали щитом між рідною землею та ворогом, між нашим сьогоденням і майбутнім наступних поколінь. 

Щороку в першу неділю листопада в Україні відзначається День працівника соціальної сфери – свято людей, чия професійна діяльність нерозривно пов’язана з милосердям, людяністю, співчуттям і щоденною турботою про тих, хто потребує допомоги та підтримки. З нагоди професійного свята щиро вітаю працівників соціальної сфери, які своєю наполегливою працею, чуйністю та відданістю справі роблять вагомий внесок у добробут жителів громади.

Війна забирає найцінніше – людські життя, залишаючи по собі чорні хрести, невиплакані сльози й рани, що не загоюються. Та є те, чого не здатні знищити ні ворожі кулі, ні безжальний час, – пам’ять про тих, хто віддав своє життя за Україну, за її свободу, за право рідної землі жити під мирним небом. Знову чорна звістка розітнула тишу Хорольщини, принесла невимовний біль і поселила в серцях людей гіркий смуток. 

Знову чорна звістка болем пронизує серця жителів Хорольської громади. Знову осіннє небо жовтня плаче холодними дощами, а рідна земля здригається від невимовного материнського горя. Знову війна безжально обриває молоде життя, залишаючи по собі незагоєну рану, осиротілу родину та вічний біль неосяжної важкої втрати… 21 жовтня 2026 року, під час виконання бойового завдання в Синельниківському районі Дніпропетровської області, загинув наш земляк, уродженець міста Хорола, звитяжний і мужній Захисник України – старший солдат Дмитро Сергійович Гордіюк, 27 квітня 1990 року народження.

Є подвиги, над якими не владний час. Є імена, які назавжди викарбувані в історії Хорольської громади та України. Є материнський біль, якого не втамувати жодними словами, і нагороди, за якими стоїть найвища ціна – людське життя. Днями у місті Полтаві представники військової частини 3052 Національної гвардії України вручили високу державну нагороду – орден «За мужність» ІІІ ступеня Ларисі Євгеніївні Вакуленко, матері полеглого Захисника України Романа Вікторовича Вакуленка.

Є нагороди, які ніколи не принесуть радості. Є відзнаки, що назавжди залишаться символами невимовного болю, нездійснених мрій та обірваних життів. Їх отримують не ті, хто заслужив, а ті, хто найбільше чекав їхнього повернення додому… У середу, 14 жовтня 2026 року, в адміністративному приміщенні Хорольської міської ради відбулася скорботна й водночас сповнена глибокої шани церемонія вручення державної і відомчої нагород рідним полеглих Захисників Хорольщини – Сергія Олексійовича Олексенка та Станіслава Федосійовича Новоселецького.

Є трагедії, від яких холоне кров. Є біль, якому немає виміру. Є злочини, яким немає і ніколи не буде прощення. 7 жовтня, у день народження кремлівського диктатора, російська армія знову принесла на українську землю смерть, руйнування і невимовне людське горе. Київ, Кременчук, Прилуки… Географія російського терору розширюється, залишаючи по собі понівечені міста, зруйновані людські долі, осиротілі родини та дитячі іграшки серед уламків колись затишних осель.

Війна має страшну властивість залишати по собі не лише могили, руїни й спустошені долі. Вона залишає запитання, на які роками не знаходиться відповіді: де наші рідні, де наші Воїни, чи живі вони, чи повернуться колись додому… Для родини та близьких очікування безвісти зниклого – це особливий біль. Біль без останнього прощання, без можливості схилити голову над могилою, запалити свічку й сказати: «спочивай із миром, рідний». Натомість – роки надії, молитов, душевного неспокою і віри в те, що одного дня рідна людина знову повернеться додому.

'ВЧУТТЯ:' Новини - 10, Відео новини - 0, Статична сторінка - 0, Оголошення - 0.

Оголошення
     
Тарифна політика

Повідомлення про скасування намірів щодо зміни тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення КП «Комунсервіс»

     
     
Тарифна політика

Повідомлення про скасування намірів щодо зміни тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення та захоронення побутових відходів) КП «Комунсервіс»

     
     
Тарифна політика

Повідомлення про скасування намірів щодо зміни тарифів на послугу з вивезення рідких побутових відходів КП «Комунсервіс»

     
     
Увага! Оголошення!

Оголошення про відбір незалежних членів Наглядової ради КНП «Хорольська міська лікарня» Хорольської міської ради Лубенського р-ну Полтавської обл. на підставі рішення першого пленарного засідання 87 сесії Хорольської міської ради 8 скликання від 07.10.2026 №3931

     
Архів оголошень
ХОРОЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА
  Адреса: 37800, м.Хорол, вул.Соборності, 4, Тел.: (05362)33-3-44 (гаряча лінія),
E-mail: [email protected]