Війна має страшну властивість залишати по собі не лише могили, руїни й спустошені долі. Вона залишає запитання, на які роками не знаходиться відповіді: де наші рідні, де наші Воїни, чи живі вони, чи повернуться колись додому… Для родини та близьких очікування безвісти зниклого – це особливий біль. Біль без останнього прощання, без можливості схилити голову над могилою, запалити свічку й сказати: «спочивай із миром, рідний». Натомість – роки надії, молитов, душевного неспокою і віри в те, що одного дня рідна людина знову повернеться додому.
З осінніми туманами опускається на землю тиха зажура, і немов приглушує світ чорна скорбота. У вічність відійшов ще один мужній син України – наш земляк із Вишняківського старостату Войтик Юрій Миколайович. Чесна й добра людина, Воїн світла, пройшов крізь горнило війни, отримав поранення і довгий час боровся за життя, але не вистояв.
Опускається на землю тиха зажура, і немов приглушує світ чорна скорбота, бо відійшов у вічність ще один мужній син України – наш земляк із Вишняківського старостату Войтик Юрій Миколайович. Чесна й добра людина, Воїн світла, пройшов крізь горнило війни, отримав поранення і довгий час боровся за життя, але не вистояв.
1 жовтня – важлива дата в історії новітньої України, яка поєднує в собі свято Покрови Пресвятої Богородиці, День Українського козацтва, а віднедавна – День Захисників та Захисниць України. Для нашої країни на сьогодні – це одне з найголовніших свят, адже на плечах наших славних оборонців тримається вся держава.
ШАНОВНІ МЕШКАНЦІ ХОРОЛЬСЬКОЇ ГРОМАДИ, СЛАВНІ ЗАХИСНИКИ І ЗАХИСНИЦІ УКРАЇНИ!
1 жовтня - важлива дата в історії України, яка поєднує в собі свято Покрови Пресвятої Богородиці, День Українського козацтва, а віднедавна - День захисників та захисниць України. Для нашої країни це сьогодні одне з найголовніших свят.
16 січня – День пам’яті Кіборгів. «Кіборги витримали, не витримав бетон» – слова, які увійшли в історію нашої країни разом із потвигом українських Воїнів-титанів. Сьогодні згадаємо тих, хто вистояв і хто власним власним життям мужньо тримав оборону Донецького аеропорту з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року під час війни на сході України.
Оборона Ірпеня тривала з початку повномасштабного російського вторгнення по 28 березня 2022 року. За цей час бойових дій у місті постраждали 70% міської забудови – від житлових будинків до шкіл, садочків та інших інфраструктурних об'єктів.
Але Ірпінь не скорився. Ірпінь вистояв. Ірпінь – це Україна.
Нашого земляка-військовослужбовця Красножона Олега Григоровича посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Про це стало відомо з Указу Президента України №395/2022 від 6 червня 2022 року: http://bit.ly/3iB1bru. Високу державну нагороду кавалера ордена урочисто вручено його рідній сестрі – Дорошенко Лесі Григорівні.
І знову біль, печаль і горе... У останню земну путь Хорольська громада провела ще двох відважних воїнів-земляків, який загинулив кровопролитних боях за Україну. Оплакали сотні людей тіла загиблих Героїв – Красножона Олега Григоровича та Кірдана Ігоря Івановича. У четвер, 19 травня 2022 року, відбулася жалобна церемонія прощання із загиблими воїнами на центральній площі міста Хорола.
