10 жовтня 2024 року о 10:30 год. відбудеться сімнадцяте позачергове засідання виконавчого комітету Хорольської міської ради за адресою: м.Хорол, вул.1 Травня, 4
Війна – найжахливіший винахід людства. Вона вбиває, ламає людські долі, розділяє близьких людей, розкидає по світу, змушує їх залишати домівки, змінювати звичний уклад життя. Щоразу, після трагічних звісток з фронту про загибель наших Героїв-захисників, холоне в жилах кров і стискається серце від жалю. Пригнічує і жахає моторошне усвідомлення того, що ми втрачаємо назавжди і безповоротно найкращих із людей…
Берегти памʼять про Героїв, вшановувати їх та бути вдячними за непомірну жертовність ціною в життя – це наш неухильний обовʼязок. Хорольщина оплакує ще одну непоправну втрату – Героя Сергія Васильовича Голованя, який у перші дні осені 2024 року поліг смертю хоробрих за Україну в ході виконання бойового завдання на Сумщині.
Хорольську громаду сколихнула трагічна звістка: раптово обірвалося життя видатного діяча культури і мистецтва Хорольщини Олександра Ганзенка
Олександр Васильович Ганзенко – людина шанована і знатна не лише в Хорольській громаді, а й далеко за її межами. Смерть зненацька прийняла його в свої холодні обійми в 49-річному віці. 20 серпня 2024 року золоте серце великого митця навічно зупинилося. Від гіркоти тяжкої втрати зупинилася у німому мовчанні мить і затихли в просторі всі звуки. У звучанні мелодій минуло все його життя, яке він присвятив музичному мистецтву і розвитку музичної освіти у сільській місцевості.
У вівторок, 18 червня 2024 року, відбулося одинадцяте чергове засідання виконавчого комітету, на якому розглянуто 33 питання. Перед початком засідання виконавчого комітету начальник першого відділу Лубенського РТЦК та СП, підполковник Сергій Майба вручив медаль «Захиснику Вітчизни» (посмертно) Герою Руслану Васильовичу Феньку.
У весняний день, 14 березня, наче завмерло все живе в природі навкруги. Із глибоким смутком і скорботою Хорольська громада навічно прощалася на площі Великого Кобзаря із новітнім Героєм України – Олександром Васильовичем Твердовським. Щоразу все важче й важче отримувати звістки про втрати наших молодих бійців, які мужньо боронять рідну землю…
7 лютого в рамках робочого візиту операційного директора ТОВ «Астарта Прихоролля» Олександра Джемесюка обговорили та вирішили низку важливих питань для громади. Базове с/г входить у топову п’ятірку найбільших платників податків нашої громади, тому спільні ініціативи та плани спрямовані на підтримку аграрного та соціально-економічного сектору громади.
14 листопада 2023 року, перед початком пленарного засідання 49-ої позачергової сесії Хорольської міської ради, відбулося вручення почесної державної нагороди ордену «За мужність» ІІІ ступеня, присвоєну Валентину Васильовичу Марусенку. Солдат, старший водій 1-го мотопіхотного відділення, 1-го мотопіхотного взводу, 1-ї мотопіхотної роти 58-ої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського у складі Сухопутних військ Збройних Сил України, удостоєний такої відзнаки за особливі заслуги перед Батьківщиною.
Час… У кожного із нас з ним свої рахунки, а в України – особливі. На шляху боротьби за незалежність український народ завжди приносив у жертву своїх найкращих синів і дочок. Ще зовсім недавно українці жили під мирним небом, радісно зустрічали світанки, ростили дітей і не чекали непроханих гостей, які нахабно увірвалися з війною. В один день, наше життя змінилося. Майже кожну українську родину обпалило полумʼя військових дій, які розпочалися на території нашої держави.
Час… У кожного із нас з ним свої рахунки, а в України – особливі. На шляху боротьби за незалежність, український народ завжди приносив у жертву своїх найкращих синів і дочок. Хорольська громада і Україна втратила ще одного з найкращих синів, який став на захист рідної землі та народу.
З невимовним болем, який переростає у розпач, Хорольщина проводжає у засвіти полеглих Героїв. Все частіше й частіше, мов чорний зловіщий крук, прилітають із фронту сповіщення про смерть Захисників. Не встигла площа Кобзаря висохнути від сліз після прощання з Олександром Бондарем, як знову шокувала трагічна звістка про загибель на полі бою його побратима і колеги по роботі з механічного заводу – Станіслава Андрійовича Устименка.
