Війна особливо загострила відчуття скороминущості існування та крихкості миру. Війна принесла багато горя, сліз, страждань і біди у кожну українську родину, громаду та сколихнула всю країну. На Хорольщину знову прилетіла чорним круком трагічна, нестерпно болюча звістка. 7 липня 2024 року унаслідок ракетного обстрілу біля села Стецівка Сумського р-ну Сумської обл. загинув наш земляк-військовослужбовець із с.Козубівка Андріївського старостату – Юрій Юрійович Антонь (01.10.1985 р.н.).
Війна особливо загострила відчуття скороминущості існування та крихкості миру. Війна принесла багато горя, сліз, страждань і біди у кожну українську родину, громаду та сколихнула всю країну. На Хорольщину знову прилетіла чорним круком трагічна, нестерпно болюча звістка. 7 липня 2024 року унаслідок ракетного обстрілу біля села Стецівка Сумського р-ну Сумської обл. загинув наш земляк-військовослужбовець із с.Козубівка Андріївського старостату – Юрій Юрійович Антонь (01.10.1985 р.н.).
Олександр Євгенович Гусаренко як палаюча зірка на темному непроглядному небі людського болю осяював усе своїм життям до останнього моменту і подиху. До останнього рідні й близькі надіялися, що безвісти зниклий Захисник знайдеться і повернеться живим. На жаль, дива не трапилося і через п’ять місяців невідомості, марних надій і сподівань, впізнане за результатами ДНК-експертизи тіло полеглого Воїна захоронили у рідному селі Клепачі.
На фронті російсько-української війни гинуть кращі сини і доньки України. Когось вбивають рашисти на полю болю, когось мордують голодом і катують у полоні, а в когось не витримує серце. Ще одне гаряче й щире серце Воїна-захисника, яке боліло за Україну, не витримало постійної напруги. До рідного міста Хорола повернувся навічно військовослужбовець Збройних Сил України – мужній Воїн Микола Миколайович Рідкобород.
За Україну треба не помирати, а битися і бути готовим боротися до кінця, як це робив наш земляк з міста Хорола – мужній Воїн Микола Миколайович Рідкобород. Він відчайдушно обороняв Батьківщину, втім серце звитяжного лицаря навічно зупинилося 9 червня 2024 року в м. Святогірськ Краматорського р-ну Донецької обл. Ця трагічна звістка увірвалася чорним вороном у Хорольську громаду, до родини полеглого Захисника.
29 серпня в приміщенні музичної (мистецької) школи Хорольської міської ради відбулося урочисте зібрання з нагоди вшанування пам’яті загиблих захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. До жалобного заходу долучилися міський голова Сергій Волошин, представники місцевої влади та родини загиблих земляків-військовослужбовців в зоні АТО/ООС та в період повномасштабної російсько-української війни.
20 травня 2023 року став жалобним днем для Хорольської громади. Останньою земною дорогою провели військовослужбовця Збройних Сил України Віктора Васильовича Виплавня. До прощальної церемонії у середмісті Хорола разом із громадою долучилися рідні, друзі, побратими, колеги по роботі в колишньому мирному цивільному житті та представники міцевої влади.
Наші Збройні Сили України захищають рідну землю і ведуть вирішальні бої на її східних рубежах. На жаль, через нестримну агресію російської армії українські військові формування несуть великі втрати особового складу. Найбільші й найболючіші втрати для України – це обірвані життя еліти нації, молодих Захисників, яким би ще жити, творити, любити…
Тривалий період росту і розвитку плодових і ягідних культур, а значить, і продуктивність насаджень значною мірою залежить не тільки від природи і генетичних особливостей рослин, а й догляду за ними. Саме тому садівники, саме зараз насолоджуючись дарами своїх садів не повинні забувати, а вірніше, вже повинні були зробити підготовку своїх насаджень до зими, щоб забезпечити якнайкращі умови для нормальної перезимівлі рослин і закласти надійну основу успіху на перспективу.
Похмурими осінніми днями знову прилетіла трагічна звістка із східних рубежів України в Хорольску громаду і огорнула її чорними крилами смутку. 9 листопада 2022 року загинули наші земляки-військовослужбовці – РЕШТА Володимир Федорович (21.07.1963 р.н.) та КИСЛЯК Віктор Васильович (14.06.1977 р.н.). Разом дружили, пліч-о-пліч стримували ворожі атаки і разом повернулися однією дорогою на вічний спочинок…
