З осінніми туманами опускається на землю тиха зажура, і немов приглушує світ чорна скорбота. У вічність відійшов ще один мужній син України – наш земляк із Вишняківського старостату Войтик Юрій Миколайович. Чесна й добра людина, Воїн світла, пройшов крізь горнило війни, отримав поранення і довгий час боровся за життя, але не вистояв.
Війна безжально випробовує нас на міцність, загострює відчуття короткочасності людського життя й крихкості миру у світі, який досі не спромігся зупинити російський тероризм. Чорні звістки одна за одною приходять у Хорольську громаду – повертаються додому наші Герої, які тривалий час вважалися безвісти зниклими. Їхні імена стають символами мужності, братерства та самопожертви. Ще один син України, наш земляк – Вакуленко Роман Вікторович, уродженець села Штомпелівка, повернувся додому «на щиті».
Війна безжально випробовує нас на міцність, загострює відчуття короткочасності людського життя й крихкості миру у світі, який досі не спромігся зупинити російський тероризм. Чорні звістки одна за одною приходять у Хорольську громаду – повертаються додому наші Герої, які тривалий час вважалися безвісти зниклими. Їхні імена стають символами мужності, братерства та самопожертви. Ще один син України, наш земляк – Вакуленко Роман Вікторович, уродженець села Штомпелівка, повертається додому «на щиті».
До повномасштабної війни на площі Великого Кобзаря в середмісті Хорола випускників міських шкіл урочисто проводжали у доросле життя. Тепер ця площа стала місцем скорботи, звідки проводжають Героїв останньою земною дорогою. «На щиті» повернувся додому полеглий Герой, батько шести дітей, який не дожив до випускних своїх дітей. Його і всі великі плани на життя безжально вбила країна-терорист, для якої не шкода нікого, навіть дітей.
Пекучий біль втрати на Курщині нашого земляка військовослужбовця ЗСУ, командира танка Олександра Олексійовича Качаненка стискає серце невимовним болем. У Хорольську громаду все частіше надходять моторошні звістки – сповіщення про загибель тих, хто мав би ще жити і жити. Загибель молодих людей у розквіті сил – це непоправна втрата не лише для нашої громади, але і для України.
Порушення правил користування газом у побуті та відсутність технічного обслуговування газових мереж і приладів часто стають причинами аварійних ситуацій та нещасних випадків. З настанням холодів та початком опалювального сезону, як правило, частішають випадки отруєння чадним газом.
Під час використання в побуті чи на промисловості генератора, як альтернативного джерела електроживлення, виникає загроза отруєння чадним газом. Досить важливо дотримуватися правил безпеки, аби уберегти себе і близьких від непоправної біди. Оксид вуглецю (CO) – це токсичний газ. Більш відомий як чадний газ. Він утворюється, коли відбувається горіння в умовах браку кисню, без кольору, запаху чи смаку. Також він накопичується у приміщеннях. У цьому і полягає важкість його ідентифікації.
Багатоголосим ехом прокотилася страшна звістка по Хорольському краю. Ми знову втратили ще трьох відважних Героїв України, які до останнього подиху боронили рідну землю від російських окупантів. 10 травня 2022 року Хорольська громада провела в останню путь до Небесного легіону Героїв України своїх земляків – Гапулу Юрія Вікторовича та Рябича Дмитра Миколайовича, які служили разом і загинули в одному бою 6 травня.
Сім’ю Волошин із міста Хорола спіткала велика біда. У трирічного сина Назарчика (27.12.2017 р.н.) діагностували тяжку хворобу. За результатами клінічного імунуцитологічного дослідження лікуючими лікарями поставлено страшний діагноз, у який не хотілося б вірити: «гостра лімфобласна лейкемія (лейкоз)/ рак білих кров’яних клітин».
Кожного року, у третю неділю листопада, ми маємо нагоду вклонитися тим, чиї руки пахнуть хлібом. Згідно Указу Президента України № 428/93, датованого 7 жовтня 1993 року, відзначається професійне свято працівників сільськогосподарського та агропромислового комплексу, організацій і підприємств по переробці сільськогосподарської сировини, обслуговуючих та заготівельних підприємств. Цьогоріч свято трударів припадає на 17 листопада.
