До повномасштабної війни на площі Великого Кобзаря в середмісті Хорола випускників міських шкіл урочисто проводжали у доросле життя. Тепер ця площа стала місцем скорботи, звідки проводжають Героїв останньою земною дорогою. «На щиті» повернувся додому полеглий Герой, батько шести дітей, який не дожив до випускних своїх дітей. Його і всі великі плани на життя безжально вбила країна-терорист, для якої не шкода нікого, навіть дітей.
До повномасштабної війни на площі Великого Кобзаря в середмісті Хорола випускників міських шкіл урочисто проводжали у доросле життя. Тепер ця площа стала місцем скорботи, звідки проводжають Героїв останньою земною дорогою. «На щиті» повертається додому полеглий Герой, батько шести дітей, який не дожив до випускних своїх дітей. Його і всі великі плани на життя безжально вбила країна-терорист, для якої не шкода нікого, навіть дітей.
Цього року багатоквартирному житловому будинку по вулиці Незалежності 27 в м.Хорол виповнюється 50 років. Це важлива подія для мешканців міста, які довгий час прожили поруч, разом розділяли радість і смуток, святкували важливі події, зустрічали новонароджених жильців і проводжали у засвіти дорогих сусідів. Це ціла піввікова історія формування культури добросусідських відносин, яка не втрачає своєї значущості, особливо в непрості для всієї країни часи.
Герої! Вони гинуть за Україну. Молоді та досвідчені. Амбіційні та запальні! Скромні та мрійливі. Сини, чоловіки, татусі, брати, друзі… Титани, які своєю мужністю зупиняють лютого окупанта і захищають кожного з нас!
Хорольську громаду знову сколихнула сумна звістка. У жорстоких боях за Україну, мир та свободу, до станнього борючись за рідну землю, героїчно загинув наш земляк із села Ковтуни Штомпелівкого старостату, Артем Анатолійович Кравченко.
Битва за незалежність і територіальну цілісність України не вщухає і набирає ще більш страшних обертів, ще з більшими трагічними наслідками і людськими втратами. У суботу, 4 листопада, над площею національного генія і пророка Тараса Шевченка у м.Хорол нависли свинцеві важкі хмари. І небо, і багатолюдна громада з сумом проводжали у засвіти полеглих Героїв – хорольця Романа Володимировича Левченка та бахмутчанина Сергія Анатолійовича Сидоренка.
Ще одне молоде життя забрала невблаганна кровопролитна російсько-українська війна. Ворог не думає зупинятися, не шкодуючи ні військових, ні цивільне мирне населення. І кількість жертв на лінії розмежування і на всій території України, куди дістали ракети оскаженілих рашистів, уже неможливо осягнути. Замість медозборів, кожен ранок серпня гірчить полином і ми все більше отримуємо трагічні звістки і новини, не встигаючи оговтуватись від масштабних наслідків сучасної війни.
30 жовтня у рідному селі Клепачі знайшов свій останній спочинок 21-річний захисник України Максим Володимирович Новоселецький. Солдат за контрактом Максим Новоселецький, перебуваючи у розпорядженні командира військової частини А3011, приблизно у травні місяці нинішнього року загинув від вибуху та осколків внаслідок ведення військових дій під час виконання бойових завдань з відсічі й стримування збройної агресії російської федерації в місті Маріуполі Донецької області.
Шановні земляки, захисники, ветерани і родини Героїв!
Ми відзначаємо День захисника України і вкладаємо особливий зміст у кожне слово, бо ми зазнали втрат війни, яка досі триває.
Ми стали сильнішими, а усвідомлення того, що сучасні титани духу живуть поряд, у сусідньому дворі чи квартирі, їх вчили у наших звичайних школах, у нас було однакове дитинство й юність, але саме вони стали опорою і захистом нам усім – надзвичайно надихає.
З веселими піснями і запальними танцями проводжали сьогодні хорольчани і гості нашого міста її величність Зиму. Тож чекаємо тепер, щоб прекрасна Весна вступила нарешті в свої права, переборола останні подихи морозної суперниці і настав час її правління – довгоочікуваної пори року для плідної праці і нових звершень. Ще древні слов’яни відзначали проводи зими та початок весни і весняного землеробства.
Шановні земляки, захисники, ветерани і родини Героїв!
Офіційно святкуємо День захисника України вчетверте, і вже чотири роки вкладаємо особливий зміст в ці слова, бо триває війна. Маємо доземно вклонитися кожній родині, де мати, дружина, сестра й дитина проводжали й чекали своїх воїнів додому! У неоплатному боргу ми перед тими, хто не дочекався - не маємо права забути жодне ім’я Героя, який віддав життя за мирне небо над Україною.
Шана й вдячність тим, хто захистив українські міста від війни! Світла пам’ять тим, хто став до лави Небесного легіону, що буде жити вічно в наших серцях!
Ми стали сильнішими, а усвідомлення того, що сучасні титани духу живуть поряд, у сусідньому дворі чи квартирі, їх вчили в наших звичайних школах, вони пережили ті самі дитинство й юність, але стали опорою і захистом нам усім - надзвичайно надихає.
Дякую також лікарям, що рятують життя і здоров’я воїнів - на фронті і в мирному житті, волонтерам, психологам, усім небайдужим, хто підтримує і допомагає.
Разом до перемоги! Разом до мирного майбутнього!
Слава Україні! Героям слава!
З повагою, народний депутат України Костянтин Іщейкін!
