До повномасштабної війни на площі Великого Кобзаря в середмісті Хорола випускників міських шкіл урочисто проводжали у доросле життя. Тепер ця площа стала місцем скорботи, звідки проводжають Героїв останньою земною дорогою. «На щиті» повертається додому полеглий Герой, батько шести дітей, який не дожив до випускних своїх дітей. Його і всі великі плани на життя безжально вбила країна-терорист, для якої не шкода нікого, навіть дітей.
Із глибоким сумом і невимовним болем сповіщаємо про загибель Героя, молодшого сержанта окремої механізованої бригади ЗСУ – Куненка Анатолія Володимировича. Він народився 13 квітня 1977 року в селі Гиряві Ісківці Лохвицької міської громади Миргородського району. Проживав у селі Ковтуни Штомпелівського старостинського округу, де разом з дружиною Лесею Миколаївно виховували 6 дітей. Син-первісток Олександр 2004 р.н., на жаль, помер у ранньому віці.
З перших днів повномасштабної війни Анатолій Володимирович став на захист своєї великої родини, народу та України. Добровольцем пішов на фронт, не вагаючись і не шукаючи легких шляхів. У 2023 році під Бахмутом зазнав тяжких поранень у серце та голову. Воїн мужньо боровся за життя і пережив численні операції в клініці Амосова в Києві та в Черкаському військовому госпіталі, але, попри всі труднощі, повернувся в стрій.
18 лютого 2025 року, боронячи Україну під Покровськом Донецької області, Анатолій Куненко віддав своє життя за свободу й майбутнє рідної землі. Його безсмертний подвиг навіки залишиться в пам’яті тих, кого він захищав.
Хорольська громада в жалобі й розділяє біль втрати в тяжкий скорботний час з дружиною – Лесею Миколаївно Куненко, дітками: Танею (2002 р.н.), Наташею (2005 р.н.), Вікторією (2007 р.н.), Володимиром (2009 р.н.), Богданою (2019 р.н.), братами – Сергієм та Віктором Куненками, рідними, близькими, товаришами, кумами, односельцями, бойовими побратимами та всіма, кому ця втрата стала трагічною
Прощання із Героєм відбудеться у Хоролі на площі Шевченка, а поховання – у рідному селі Ковтуни. Про точні дату та час повідомимо додатково.
Вічна пам'ять і слава Герою Анатолію! Його ім'я житиме в серцях тих, хто знав і поважав його, а його жертовність і відвага стануть прикладом для майбутніх поколінь.
Герої не вмирають! Честь і слава тим, хто навіки в строю!
