У засвіти відлетіла світла душа Балюк Віри Іванівни
У понеділок, 19 серпня 2024 року, перестало битися серце людини, яка залишила після себе світлий слід доброти і людяності. Немає такої людини із тих, хто її знав, яка могла б висловити заперечення стосовно того, що Віра Іванівна – жінка рідкісної вдачі з притаманними їй мудрістю, розсудливістю, ясним розумом, тактовністю, ввічливістю, привітністю, порядністю, чесністю, відповідальністю.
Хорольська громада провела у вічність ще одного полеглого за Батьківщину Героя. На щиті із поля бою повернувся на вічний спочинок до батьківського рідного краю ще один Захисник – Скрипніченко Олександр Сергійович. У 33-річному віці навічно обірвалося його життя і перестало битися відважне серце справжнього Воїна.
У річницю повномасштабного вторгнення агресора, 24 лютого 2023 року, трапилася страшна біда. Загинув наш земляк, родом із села Клепачі, старший солдат, водій роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців – Дмитро Станіславович Остапенко.
Морозним ранком 20 грудня 2022 року велелюдна Хорольська громада біля пам’ятника Тарасу Шевченку попрощалася із полеглим воїном Віталієм Віталійовичем Данильченком. Важкі свинцеві хмари пробивало сонячне проміння, нагадуючи про його світлий образ. Молодий офіцер – наймолодший із числа 31-го загиблого захисника, яких Хорольський край втратив у запеклій російсько-українській війні.
Одна за другою, мов зграя чорних воронів, прилітають у нашу громаду трагічні звістки про загибель земляків-військовослужбовців. 22 вересня 2022 року навіки перестало битися серце нашого захисника, уродженця с.Вишневе, сержанта Збройних Сил України –
Кулика Станіслава Миколайовича.
Сьогодні, 23 серпня, ще одним мужнім воїном-хорольцем поповнився стрій Небесного війська… Хорольська громада попрощалася із захисником, вірним сином України, старшим сержантом з матеріального забезпечення 6 мотопіхотної роти 2 мотопіхотного батальйону військової частини А1302 – Сергієм Михайловичем Гавриком.
На 101-му році перестало битися серце й відійшла душа в далекі засвіти Якова Петровича Гануса. Ще 18 січня цього року ми святкували його День народження, щиро захоплюючись його понадстолітнім віком, а вже сьогодні його немає з нами…
У цей скорботний день ми втратили людину цілої епохи, довгожителя нашого міста, мудрого представника старшого покоління, у колишньому сміливого моряка, який виборював для нас з вами перемогу в запеклих боях з нацистськими окупантами на човнах військово-морського флоту в часи Другої світової війни. Пам'ять про безцінний подвиг мужнього солдата житиме вічно у наших серцях. Такі люди, як яскравий спалах, довго залишають після себе гарний слід на небосхилі.
Пенсійний фонд України в Хорольському районі інформує!
Про страховий стаж, персоніфікований облік та інше...
