Повномасштабна війна щодня розтинає українську землю глибокими кривавими ранами, вириваючи з життя найкращих синів і дочок нашого народу. У чорному полум’ї війни згасають людські долі, а в серцях рідних назавжди оселяються невимовний біль, тривога й виснажливе чекання. Для багатьох родин час завмер у страшній невідомості – між крихкою надією на диво і пекучим страхом почути звістку, від якої холоне душа. Довгі місяці пошуків, молитв і безсонних ночей стали важким хрестом для тих, чиї рідні зникли безвісти, захищаючи Україну від жорстокого рашистського ворога.

У розпалі серпневої пори, 17 серпня, з пекучим болем втрати на серці зустрічала Хорольщина свого Героя Ігоря Миколайовича Тура, який повернувся на щиті. У цю пору ми мали б збирати щедрі врожаї ланів, дари природи, а натомість запекла російсько-українська війна продовжує свої криваві жнива і сіє безупинно смерть.

Зі сходу починає променіти сонце, все прокидається, оживає й наповнюється життям. Та все частіше зі сходу доносяться страшні звістки про обірвані життя. З пекучим болем і гірким смутком сприйняли хорольці страшну новину про загибель трьох земляків-військовослужбовців на східних рубежах України. 

Хорольці разом зі всією країною відзначають 15 лютого 2019 року 30-ту річницю виведення військ з Афганістану та День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Цього дня, на Стрітення Господнє, в Хоролі по вулиці Небесної Сотні біля пам’ятного знаку воїнам-інтернаціоналістам, відбувся мітинг-реквієм. Участь в урочистих заходах взяли керівники району й міста, представники Хорольської районної організації української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) під керівництвом Мовсесьян Наталії Вікторівни, представники підприємств, організацій, навчальних установ міста та активісти громади Хорольщини.