У стінах Хорольської міської ради відбулася важлива та зворушлива подія: нашого земляка – сержанта, командира танкового взводу танкової роти танкового батальйону 1 окремої танкової Сіверської (Гончарівської) бригади Сергія Миколайовича Козіна нагороджено медаллю «За оборону Чернігова». На превелику жаль, почесна бойова нагорода присвоєна танкісту посмертно. 

Пекучий біль втрати на Курщині нашого земляка військовослужбовця ЗСУ, командира танка Олександра Олексійовича Качаненка стискає серце невимовним болем. У Хорольську громаду все частіше надходять моторошні звістки – сповіщення про загибель тих, хто мав би ще жити і жити. Загибель молодих людей у розквіті сил – це непоправна втрата не лише для нашої громади, але і для України.

На передовій все залежить від волі, рішучості, бойової злагодженості та витривалості. Втім, немає жодних гарантій і жодних шансів вижить, коли ворог нещадно нищить наших захисників шквальним вогнем. 25 липня 2024 року на одному з найзапекліших напрямків фронту, поблизу н.п. Торецьк Бахмутського р-ну Донецької області, наш земляк із с.Радьки Староаврамівського старостату, старший сержант, командир міномету ОМБр ЗСУ – Сергій Валерійович Зибарєв отримав тяжкі поранення при виконанні бойового завдання із захисту Батьківщини.

Закликаємо Вас долучитися до траурної церемонії прощання з полеглим Героєм –  Павленком Халідом Абдель Рахманом у четвер, 15 серпня 2024 року, орієнтовно о 10:00 год. на площі біля пам'ятника Т.Г.Шевченка в м.Хорол. Поховання молодшого сержанта, командира взводу штурмової роти ОШБ ЗСУ відбудеться на Алеї Слави міського центрального кладовища.

Понад 10 років зведені віками українські міста і села потерпають від нещадних атак московитів, що бездумно руйнують все на своєму шляху і безжально нищать людей. Мужні Воїни української армії гідно дають відсіч окупантам, боронячи від цих кровожерливих монстрів своїх рідних, Україну і весь її народ. Втім, війна не буває без втрат. І найстрашніші, але неминучі втрати – наші люди.

Олександр Євгенович Гусаренко як палаюча зірка на темному непроглядному небі людського болю осяював усе своїм життям до останнього моменту і подиху. До останнього рідні й близькі надіялися, що безвісти зниклий Захисник знайдеться і повернеться живим. На жаль, дива не трапилося і через п’ять місяців невідомості, марних надій і сподівань, впізнане за результатами ДНК-експертизи тіло полеглого Воїна захоронили у рідному селі Клепачі.

Сто років для всесвіту – маленька крихта у просторі часу, сто років для людини – майже вічність. Ці люди – очевидці багатьох історичних подій минулих століть, носії традицій, глибокої життєвої мудрості. Сьогодні, 24 червня,  свій 100-річний ювілей відзначає житель села Тарасівка – Іван Степанович Демченко. З цього приводу зібрались його онуки-правнуки і вся рідня.

Не так часто надходять листи вдячності від командування військових частин, у яких проходять військову службу наші земляки і здобувають неабиякий авторитет. Днями на адресу голови Хорольської міської ради надійшов лист-подяка від командира військової частини А3425 у складі 61 окремої механізованої Степової бригади – кадрового в мирний час з’єднання ЗСУ, що перебуває у складі Корпусу резерву.

У весняний день, 14 березня, наче завмерло все живе в природі навкруги. Із глибоким смутком і скорботою Хорольська громада навічно прощалася на площі Великого Кобзаря із новітнім Героєм України – Олександром Васильовичем Твердовським. Щоразу все важче й важче отримувати звістки про втрати наших молодих бійців, які мужньо боронять рідну землю…

Держава гарантує всім, хто цього потребує, встановлення якісних протезів, їхнє обслуговування та, за потреби, ремонт! Щоби отримати протез, військові, поранені під час бойових дій, не мають чекати встановлення інвалідності. Для них відшкодування вартості протеза може сягати двох мільйонів гривень!