Є життя, що лишають по собі не просто спогади, а глибокий, невиліковний слід у душах усіх, хто мав щастя бути поруч. Саме таким був шлях Віктора Петровича Кириченка – сина Хорольської землі, люблячого батька, надійного брата, вірного друга та мужнього Захисника України.
Коли земля вбирається у найкращі шати весни, а сади тонуть в опалому білосніжному цвіті й теплий травневий вітер приносить запах нового життя, Хорольську громаду пронизала страшна звістка, від якої стискається серце і холоне душа. Безжальна війна, яка щодня випробовує Україну на міцність, забрала ще одного вірного сина своєї землі, мужнього Захисника – Героя Сергія Андрійовича Шевченка.
Білим цвітом, що тихо облітає з дерев, і першим теплом весняного сонця Хорольщина зустрічає свого полеглого Захисника – Владислава Олеговича Олійніченка. Йому назавжди лише двадцять… Вік, у якому тільки починають будувати мрії, тільки починається пізнання світу й доросле життя. Він же віддав своє життя за свободу рідної землі, за Україну, за кожного з нас.
У вівторок, 3 лютого 2026 року, Хорольську громаду сколихнула гірка й болюча звістка – передчасно обірвалося життя нашого товариша, доброго друга й щирої людини Абуассби Бахааеддіна С.М. У четвер, 5 лютого 2026 року, хорольці попрощалися з «Бахою» біля адміністративної будівлі Територіального центру соціального обслуговування Хорольської міської ради.
Війна безжально випробовує нас на міцність, загострює відчуття короткочасності людського життя й крихкості миру у світі, який досі не спромігся зупинити російський тероризм. Чорні звістки одна за одною приходять у Хорольську громаду – повертаються додому наші Герої, які тривалий час вважалися безвісти зниклими. Їхні імена стають символами мужності, братерства та самопожертви. Ще один син України, наш земляк – Вакуленко Роман Вікторович, уродженець села Штомпелівка, повертається додому «на щиті».
Дружба є великою цінністю у житті кожного з нас. Щасливий той, хто має людину з якою можна розділити горе і радість, яка зрозуміє і підтримає. Оцінити дружбу можуть лише чисті душею і відкриті серцем люди, а знайти справжнього друга вважається неабиякою вдачею. Друзі – це взаєморозуміння і безкорисливість, щирість і довіра, спільні інтереси і точки дотику.
30 жовтня у рідному селі Клепачі знайшов свій останній спочинок 21-річний захисник України Максим Володимирович Новоселецький. Солдат за контрактом Максим Новоселецький, перебуваючи у розпорядженні командира військової частини А3011, приблизно у травні місяці нинішнього року загинув від вибуху та осколків внаслідок ведення військових дій під час виконання бойових завдань з відсічі й стримування збройної агресії російської федерації в місті Маріуполі Донецької області.
Сьогодні, 23 серпня, ще одним мужнім воїном-хорольцем поповнився стрій Небесного війська… Хорольська громада попрощалася із захисником, вірним сином України, старшим сержантом з матеріального забезпечення 6 мотопіхотної роти 2 мотопіхотного батальйону військової частини А1302 – Сергієм Михайловичем Гавриком.
Щорічно, 9 червня, багато країн світу відзначають свято найближчих по духу людей – День друзів. Таке свято слугує чудовим приводом приділити увагу своїм приятелям та поділитися теплими словами. Адже щира дружба – велика цінність для кожної людини, особливо в часи непростих випробувань. Багато друзів можуть розділити радість, але лише справжні, яких зазвичай з роками залишаються одиниці, готові розділити біду і невдачі. І саме таких друзів потрібно цінить і берегти, як зіницю ока.
Довгожителю нашого міста Ганусу Якову Петровичу виповнилося сьогодні, 18 січня, рівно 101 рік! І це не просто поважний вік, а ціла епоха в обличчі сивочолого чоловіка. Від себе особисто, як міський голова, та від імені депутатського корпусу й виконавчого апарату Хорольської міської ради вітаю іменинника зі святом.
