Після довгих пошуків і невідомості тіло нашого Героя-захисника Володимира Костюка повертається додому «на щиті»… Могили. З іменами, братські й безіменні. Скільки їх залишилося на дорогах війни. Скільки Воїнів так і залишаться безвісти зниклими, з невідомою долею. На превеликий жаль, Хорольська громада втратила ще одного мужнього воїна, який самовіддано боронив рідну країну від російських окупантів.
Російський агресор приніс українському народові стаждання й нелюдські випробування, що досі не знав цивілізований світ і донині не усвідомив ціну непоправних неосяжних втрат. Стоголосим ехом людського болю, страхів, страждань, розпачу і мук доносяться із фрону трагічні звістки про втрату наших Героїв-захисників. Більше двох довгих років, з 30 травня 2022 року, невідомою була доля лікаря-травматолога з Хорольщини Сергія Івановича Тараненка.
Білими лебедями відлітають у простір незвіданих світів наші Захисники, земне життя яких безжально забирає російський агресор. За кожною смертю – ціла історія безповоротно втраченого людського життя, зламана доля, обірваний вік, невиліковні й до нестерпності болючі рани втрат для найрідніших і найближчих людей. Це втрати, які неможливо осягнути не лише рідним. Це біль всієї України, яка втрачає кращих синів і доньок України, цвіт нації.
Білими лебедями відлітають у простір незвіданих світів наші Захисники, земне життя яких безжально забирає російський агресор. За кожною смертю – ціла історія безповоротно втраченого людського життя, зламана доля, обірваний вік, невиліковні й до нестерпності болючі рани втрат для найрідніших і найближчих людей.
На вогневому рубежі Бахмутської лінії фронту загинув наш земляк-військовослужбовець із с.Покровська Багачка – Роман Михайлович Зуб. 2 жовтня трагічна звістка донеслась із Донбасу на Хорольщину і полином гірчить ще одна важка втрата. Хорольська громада зібралася 4 жовтня на площі Шевченка, аби провести у засвіти ще одного полеглого Героя. На щиті повернулися з поля бою на Хорольщину 54 Воїни світла, відважні борці за незалежність Україну. 54 титани Небесного воїнства навічно триматимуть небо над нами. Втім, доля багатьох земляків-військовослужбовців досі залишається невідомою…
22 січня Хорольська громада мала б гучно й урочисто відзначати величне свято нашої держави – 105-ту річницю з Дня створення на колишніх землях російської імперії Української Народної Республіки та 104-ту річницю з моменту проголошення першої Незалежності та Акту Злуки УНР і ЗУНР у велику неподільну Україну.
Небесне військо поповнив ще один Герой – наш земляк, уродженець села Грушине Новоаврамівського старостату БАРИЛО СТАНІСЛАВ МИКОЛАЙОВИЧ. У сповіщенні про смерть дружину полеглого захисника повідомлено про те, що 18 січня 2023 року капітан, командир 1-ої стрілецької роти 116-ої окремої бригади територіальної оборони отримав осколкове мінно-вибухове поранення. Трагедія сталася на спостережному посту ротного опорного пункту в районі населеного пункту Соледар Донецької області. Лікарі Дніпропетровської обласної лікарні імені І.І.Мечникова боролися за його життя, але від отриманих поранень серце не витримало і 20 січня навіки зупинилося...
Шановні спортсмени, ветерани спорту, тренери, вчителі фізичної культури, вболівальники, представники спортивних клубів та громадських організацій Хорольщини і всієї України! Прийміть вітання з нагоди відзначення свята здоров’я, енергії, сили та гарту – Дня фізичної культури та спорту!
Із року в рік громадська організація "Гостромисл", яку очолює Сергій Луценко, у переддень святкування Дня Святого Миколая долучається до організації дитячої благодійної акції «Подаруй дитині свято». Окрім депутатської діяльності в складі міської ради сьомого скликання, Сергій Михайлович на громадських засадах успішно реалізує благодійні проєкти і акції для міського населення, а також молодіжний фестиваль "ХАМ-fest" загальноукраїнського масштабу.
Кожна країна світу, народ, населений пункт мають свою особливу історію. Хорол вирізняється з-поміж інших містечок України своїм власним – унікальним минулим. Воно пронизане низкою історичних фактів і подій, легенд і переказів, які передавалися нам у спадок із покоління у покоління. Від часів свого зародження у 1083 році до періоду становлення і розвитку сучасної української державності Хорол пережив чимало подій, більшість із яких, на жаль, мають трагічне забарвлення з присмаком гіркого людського болю.