4 червня, у День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, Хорольська громада схиляє голови у глибокій скорботі. Біль, який неможливо вилікувати, і рана, яка ніколи не затягнеться... З 2014 року і до сьогоднішнього страшного дня жорстока, підла війна забирає найдорожче, що у нас є – наших дітей.
У п’ятницю, 15 травня, у місті Києві оголошено День жалоби за загиблими внаслідок масованої російської атаки у ніч на 14 травня. Чорна ніч, сповнена вибухів, болю та людського відчаю, забрала життя 24 мирних мешканців столиці, серед яких – троє невинних дітей. Ще 48 людей зазнали поранень, серед постраждалих – двоє дітей.
У середу, 25 березня, відзначається свято Благовіщення Пресвятої Богородиці – одне з найважливіших свят у церковному календарі. Сьогодні Благовіщення є нагадуванням про те, що навіть коли навколо біль і тривога, світло завжди перемагає темряву, а віра здатна творити дива.
Із 19 січня 2026 року в Україні розпочинається обстеження робочої сили – вибіркове опитування населення (домогосподарств), яке є унікальним джерелом офіційної інформації про робочу силу, зайнятість і безробіття. Органи державної статистики проводитимуть його вперше після чотирирічної перерви, що дозволить державі повернутися до регулярного моніторингу стану ринку праці.
Сьогодні слово «дякую» звучить особливо глибоко й відповідально. Бо для Хорольської громади це не просто ввічливість чи правило етикету – це вияв нашої гідності, нашої совісті й нашої спільної сили. Ми дякуємо Захисникам і Захисницям України – тим, хто тримає небо, землю й рубежі свободи.
Четверта осінь повномасштабної війни рясніє не дощами, а сльозами гірких втрат. Болем краються серця, адже у вир небуття білими журавлями відлітають кращі сини і доньки України – наші славні Герої-захисники. Хорольська громада попрощалася ще з одним Героєм-оборонцем – Єреськом Олександром Олеговичем, який віддав найдорожче – своє життя за свободу і незалежність рідної держави, за мирне небо над Україною та за кожного з нас.
У п’ятницю, 20 червня 2025 року, в самому серці села Новоаврамівка відбулася урочиста й водночас зворушлива подія – відкриття меморіальних дошок на честь мужніх земляків, які віддали своє життя за свободу і незалежність України. У знак глибокої вдячності, пошани та всенародної любові, на шести чорних гранітних дошках викарбувані портрети та імена славетних новітніх Героїв з Новоаврамівського старостату: Сергієнка Сергія Олексійовича, Левченка Миколи Анатолійовича, Барила Станіслава Миколайовича, Мар’ясова Михайла Леонідовича, Кратенка Романа Сергійовича та Васецького Олександра Івановича.
Сьогодні, 18 червня, разом з усією країною Хорольська громада вшановує пам’ять невинно загиблих унаслідок жахливої ракетної атаки російської армії смерті на місто Київ в ніч з 16 на 17 червня. Цей день оголошено Днем жалоби – днем спільного болю, скорботи та єднання. Особливо боляче згадувати ворожий удар по лікарні "Охматдит" в Києві, де лікувалися тяжко хворі українські діти. Цинічні злочини російської федерації та геноцид українського народу не припиняються.
Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці консультує стосовно організації та проведення суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану
Правові та організаційні засади залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, що виконуються під час запровадження трудової повинності, а також питання соціального захисту працездатних осіб, що залучаються до їх виконання, визначені статтею 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та Порядком залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 № 753 (далі – Порядок №753).
Білими лебедями відлітають у простір незвіданих світів наші Захисники, земне життя яких безжально забирає російський агресор. За кожною смертю – ціла історія безповоротно втраченого людського життя, зламана доля, обірваний вік, невиліковні й до нестерпності болючі рани втрат для найрідніших і найближчих людей. Це втрати, які неможливо осягнути не лише рідним. Це біль всієї України, яка втрачає кращих синів і доньок України, цвіт нації.
