Четверта осінь повномасштабної війни рясніє не дощами, а сльозами гірких втрат. Болем краються серця, адже у вир небуття білими журавлями відлітають кращі сини і доньки України – наші славні Герої-захисники. Хорольська громада попрощалася ще з одним Героєм-оборонцем – Єреськом Олександром Олеговичем, який віддав найдорожче – своє життя за свободу і незалежність рідної держави, за мирне небо над Україною та за кожного з нас.
Четверта осінь повномасштабної війни рясніє не дощами, а сльозами гірких втрат. Болем краються серця, адже у вир небуття білими журавлями відлітають кращі сини і доньки України – наші славні Герої-захисники. Хорольська громада з глибоким сумом отримала звістку про загибель свого земляка – Єреська Олександра Олеговича, 1982 року народження. Він віддав найдорожче – своє життя за свободу і незалежність рідної держави, за мирне небо над Україною та за кожного з нас.
Доки лунає українська пісня, доки ми бережемо українську культуру та традиції – живе дух великого українського народу. Мистецький дух військовослужбовців Збройних Сил України не здатен зламати ворог. У цьому працівники Хорольської міської ради мали змогу переконатися під час виступу сержанта з матеріально-технічного забезпечення 67 окремої механізованої бригади.
Указом Президента України від 19.06.2024 №358 «Про відзначення державними нагородами України» солдата Ковшова Володимира Петровича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Нашого земляка-військовослужбовця з с.Штомпелівка, гранатометника 3 відділення 1 взводу оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1 батальйону оперативного призначення Національної гвардії України нагороджено високою державною нагородою за особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.
1 жовтня, в день великого християнського свята Покрови Пресвятої Богородиці ми вшановуємо захисників рідної землі. З нагоди Дня захисників та захисниць України у Хорольській громаді відбулося покладання квітів на Алеї Героїв міста Хорола. У церемонії покладання квітів взяли участь міський голова Сергій Волошин, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів Валентин Місніченко, завідувач сектору мобілізаційної роботи Анатолій Лихач.
У найтяжчі для нашої країни часи, підтримка фронту в тилу – першочергове завдання кожного! Сили оборони України та ЗСУ потребують не лише зброї, військового спорядження, а й речей повсякденного вжитку, без яких не обійтися в умовах фронтового побуту. На передовій лінії оборони, в окопах і бліндажах, наші Воїни-захисники стоять на цілодобовій варті нашого спокою в тилу.
У розпалі серпневої пори, 17 серпня, з пекучим болем втрати на серці зустрічала Хорольщина свого Героя Ігоря Миколайовича Тура, який повернувся на щиті. У цю пору ми мали б збирати щедрі врожаї ланів, дари природи, а натомість запекла російсько-українська війна продовжує свої криваві жнива і сіє безупинно смерть.
Воїни-захисники під розкаленим серпневим сонцем, у запеклих боях і на межі надлюдських можливостей продовжують боронити Батьківщину. Понад 530 днів вони тримають оборону в масштабній російсько-українській війні. Усі ж ми не повинні припиняти підтримувати нашу армію і всебічно допомагати, адже навіть найменший донат має велику цінність і вагу у вирішальній битві з російськими окупантами.
Гірчить Чорнобиль крізь роки і не забувається подвиг ліквідаторів, які вступили в нерівний двобій з невидимим смертоносним атомом. 26 квітня 1986 року сталося ядерне лихо планетарного масштабу. У середмісті Хорола, біля пам’ятного знаку «Учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС», 26 квітня 2023 року відбувся меморіальний захід з нагоди Дня Чорнобильської трагедії і Міжнародного дня пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф.
У останній лютневий день Хорольська громада попрощалася з молодим воїном, який навічно повернувся до рідного краю на щиті із поля бою. 24 лютого 2023 року, у річницю повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, загинув мешканець громади, родом із села Клепачі, старший солдат, водій роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців – Дмитро Станіславович Остапенко.
