Війна щодня залишає глибокі, невиліковні рани в самому серці українського народу. Вона забирає найкращих, цвіт нашої нації, тих, хто став щитом на захисті рідної землі. Та найважче, найстрашніше випробування для люблячих сердець – це бездонне темне провалля невідомості. Це той пекучий вогонь, який роками тримає рідних між крихкою надією та глухим відчаєм, коли кожен телефонний дзвінок змушує стискатися душу.
Історія – це не стільки минуле, а, що важливіше, проєкція нашого майбутнього. Побутує мудрий вислів невідомого автора: "Скажи мені, яка історія нації, і я скажу, яке майбутнє її чекає". Можна продовжити: скажіть мені, хто ваші прадіди, діди й батьки, і я з великою імовірністю скажу, хто ви є, або ким будуть ваші діти й онуки.
Все більше свіжих могил з’являється на цвинтарях по всіх куточках України. Все більше державних прапорів майорить над тілами Героїв, що повернулися з поля бою «на щиті». Чорна звістка про загибель Воїна-земляка знову увірвалася у Хорольську громаду. Сповіщення про смерть Героя розірвало на шматки серця рідних і всіх, хто його знав особисто, як добродушну людину з великим золотим і хоробрим серцем.
Все частіше у Хорольську громаду приходять трагічні звістки з усіх напрямків бойових зіткнень з військовими підрозділами російських окупантів. Все більше противник завдає тяжких втрат українцям, безжально обриваючи молоді життя. Все більше свіжих могил зʼявляється на Алеї Слави міського кладовища і в селах нашої громади. Ці втрати спустошують і розривають душу на шмаття. Аби не втратити Україну, ми втрачаємо її кращих синів і доньок.
Все частіше у Хорольську громаду приходять трагічні звістки з усіх напрямків бойових зіткнень з військовими підрозділами російських окупантів. Все більше противник завдає тяжких втрат українцям, безжально обриваючи молоді життя. Все більше свіжих могил зʼявляється на Алеї Слави міського кладовища і в селах нашої громади. Ці втрати спустошують і розривають душу на шмаття.
Шановні мешканці Хорольської міської територіальної громади, дорогі українці! Цьогоріч українці відзначають 106-ту річницю вшанування пам'яті Героїв, які загинули під Крутами у боротьбі за Незалежність України. Зовсім юні захисники вписали власною кров'ю героїчну сторінку в історію визвольного руху. Вони поклали на вівтар жертовності власне життя заради свободи, національної гідності та незалежності Української держави.
Зростаючі втрати призводять до страшного напруження сил на східних фронтових рубежах нашої держави. У цій клятій війні гине еліта нашої нації, кращі сини України, серед яких опинився на щиті і наш земляк із с.Покровська Багачка – Скрипніченко Олександр Сергійович.
Не вистачає сліз і сил, щоб прийняти і пережити біль втрати.
Цьогоріч українці відзначають 105-річницю вшанування пам'яті Героїв, які загинули під Крутами у боротьбі за Незалежність України. Зовсім юні захисники вписали власною кров'ю героїчну сторінку в історію визвольного руху. Вони поклали на вівтар жертовності власне життя заради свободи, національної гідності та незалежності Української держави.
Військовослужбовці Сил спеціальних операцій ЗСУ завжди були і є уособленням сталевої міці, незламного духу, бойового гарту, надвисоких морально-вольових бійцівських якостей та фізичної витривалості. На жаль, серед кагорти спецпризначенців на одного такого воїна стало менше… 11 вересня 2022 року за трагічних обставин обірвалося життя нашого земляка-військовослужбовця, командира 3 роти спеціального призначення, молодого солдата ССО – Олега Валерійовича Драненка.
