Хорольська громада разом зі всією Україною вдруге відзначає Різдво Христове в одну дату за григоріанським і новоюліанським календарями – 25 грудня, як одна велика сім’я, єдина країна. Це наше третє Різдво в часи повномасштабної війни. Ми не можемо відзначати це свято повною мірою, так як хотілося. На жаль, не всі вдома, не в усіх є вцілілий дім, а найпечальніше – не всі поряд з нами.
Шановні мешканці Хорольської міської територіальної громади! Закликаємо Вас взяти участь у жалобній церемонії прощання із полеглим Героєм Русланом Анатолійовичем Петрашем (02.11.1975 р.н.), який повернувся «на щиті». Прощання та заупокійна літія відбудуться у п’ятницю, 20 грудня об 11:00 год. по вул. Шевченка у селі Бутівці Старооаврамівського старостинського округу біля дому загиблого Захисника – рядового солдата стрільця-номер обслуги окремої аеромобільної бригади у складі Десантно-штурмових військ ЗСУ.
Час не лікує біль від втрат, він замикає серце назавжди. Ще одне материнське серце розтерзала трагічна звістка із фронту. 12 грудня 2024 року в логові ворога загинув наш земляк із с.Вишняки – Ярослав Григорович Манженко. Молодший сержант, стрілець-номер обслуги десантно-штурмової бригади загинув унаслідок стрілецького бою, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі на вірність Україні та її народові.
Час не лікує біль від втрат, він замикає серце назавжди. Ще одне материнське серце розтерзала трагічна звістка із фронту. 12 грудня 2024 року в логові ворога загинув наш земляк із с.Вишняки – Ярослав Григорович Манженко (30.04.1975 р.н.). Молодший сержант, стрілець-номер обслуги десантно-штурмової бригади загинув унаслідок стрілецького бою, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі на вірність Україні та її народові.
Щороку в четверту суботу листопада Хорольська громада разом з усією Україною вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2024-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 23 листопада. Цього року ми втретє вшановуємо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни рф проти України. Цьогоріч вшанування пам’яті жертв голодоморів проходить під гаслом «Запали свічку за жертвами Голодомору. Борись за Україну та підтримуй воїнів».
Жорстока, кровопролитна війна підло обірвала молоде життя. Вона забирає кращих синів України, Героїв - захисників, людей, які захищають нас із вами від російського загарбника. Гине цвіт нації, йдуть ті, хто розуміє, що таке Батьківщина, що таке рідна земля.
Гіркота від втрати, біль, який пронизує, до якого не можна звикнути, якого не можна пробачити… Вкотре нашу громаду заполонив сум за загиблим Героєм, патріотом України. Відданий військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, 29 вересня 2024 року поблизу населеного пункту Гірник Покровського району Донецької області загинув Герой-захисник, солдат, стрілець-зенітник зенітного ракетного взводу механізованого батальйону Ковальчук Юрій Миколайович.
Сталевий кулак Збройних Сил України – це славний Легіон танкових військ, що гідно дає по зубах ворожій армії російських окупантів. Російсько-українська війна продемонструвала безліч прикладів мужності українських воїнів-танкістів. Серед них багато танкістів, доля яких на війні дуже показова, а часом трагічна – в полон їх не беруть, а в разі ураження ворожим вогнем танк стає братською могилою для екіпажу.
Війна особливо загострила відчуття скороминущості існування та крихкості миру. Війна принесла багато горя, сліз, страждань і біди у кожну українську родину, громаду та сколихнула всю країну. На Хорольщину знову прилетіла чорним круком трагічна, нестерпно болюча звістка. 7 липня 2024 року унаслідок ракетного обстрілу біля села Стецівка Сумського р-ну Сумської обл. загинув наш земляк-військовослужбовець із с.Козубівка Андріївського старостату – Юрій Юрійович Антонь (01.10.1985 р.н.).
Війна особливо загострила відчуття скороминущості існування та крихкості миру. Війна принесла багато горя, сліз, страждань і біди у кожну українську родину, громаду та сколихнула всю країну. На Хорольщину знову прилетіла чорним круком трагічна, нестерпно болюча звістка. 7 липня 2024 року унаслідок ракетного обстрілу біля села Стецівка Сумського р-ну Сумської обл. загинув наш земляк-військовослужбовець із с.Козубівка Андріївського старостату – Юрій Юрійович Антонь (01.10.1985 р.н.).
