Мета цього допису накреслити припустимі дії відповідальних виборців у наступні після виборів дні, місяці, роки. ВІДПОВІДАЛЬНІ ВИБОРЦІ, хто вони такі, чому саме завдяки їх зусиллям буде побудоване суспільство Відповідальної Демократії? На наш погляд, це найактивніша частина суспільства. . Ці люди знаходяться у тому віці, коли вони найбільш покладаються на свої сили та розум, ніж на державну допомогу.
Пекучий біль втрати на Курщині нашого земляка військовослужбовця ЗСУ, командира танка Олександра Олексійовича Качаненка стискає серце невимовним болем. У Хорольську громаду все частіше надходять моторошні звістки – сповіщення про загибель тих, хто мав би ще жити і жити. Загибель молодих людей у розквіті сил – це непоправна втрата не лише для нашої громади, але і для України.
Соціально-мистецький благодійний захід в підтримку ЗСУ під милозвучним гаслом «З Україною в серці» відгримів на Хорольщині. У межах туру містами та громадами Полтавщини «З Україною в серці» Національний президентський оркестр 21 лютого 2024 року представив найкращі оркестрові твори для публіки Хорольщини. Благодійний концерт відбувся у Хорольському базовому будинку культури за сприяння Полтавської ОВА та Лубенської РВА.
Руйнівна жорстокість війни перетинає всі межі й безперестанно сіє смерть, людські страждання і розруху. Масштаби втрат для громади і всієї України вражають, ступінь болю гірких втрат сягає невидимої й немислимої глибини. У війні з російськими окупантами з 2014 року Хорольщина втратила вже 69 земляків. У Покровськобагачанський старостат на вічний спочинок повернувся «на щиті» з полю бою 11-й боєць – мешканець с.Тарасівка.
Не кожній дитині, а особливо в буремні часи війни, з якихось причин не пощастило проживати і виховуватися у власних біологічних сім’ях. У такому випадку ці діти переходять під опіку та піклування іншої родини або особи, яка називається патронатною сім’єю.
Любі наші діти! Дорогі школярі, студенти! Діти Хорольської громади, які впершей дуть до школи і ступають на завершальний щабель шкільного чи студентського життя!
1 вересня – ваш день, важливий для усіх нас день – День знань. Цьогорічне 1вересня дуже відрізняється від 32-х попередніх, які відзначалися у незалежній Україні. Попри будь-які загрози і ворожу агресію, життя продовжується і вашому покоління потрібно буде відбудовувати країну, відновлювати її, підіймати з руїн.
Із року в рік, 11 квітня, у міжнародних масштабах відзначається Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. Зі скорботою та молитвою на вустах цю пам’ятну дату прийнято відзначати на честь подій Другої світової війни, коли жертвами жахливих нечуваних злочинів Третього Рейху стали мільйони людей різних країн світу. Основною подією, якій присвячене відзначення цього знакового дня, був початок масових інтернаціональних повстань в’язнів проти нацистів.
У п’ятницю, 26 лютого цього року, відбулося пленарне засідання 7 сесії міської ради. У ньому взяло участь 25 депутатів із 26-ти в персональному складі ради. Головуючим на засіданні був міський голова Сергій Волошин, який запропонував до розгляду 54 питання порядку денного, включаючи різне. За наявності кворуму, який складає 14 депутатів, сесію визначено повноважною.
Хорольці разом зі всією країною відзначають 15 лютого 2019 року 30-ту річницю виведення військ з Афганістану та День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Цього дня, на Стрітення Господнє, в Хоролі по вулиці Небесної Сотні біля пам’ятного знаку воїнам-інтернаціоналістам, відбувся мітинг-реквієм. Участь в урочистих заходах взяли керівники району й міста, представники Хорольської районної організації української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) під керівництвом Мовсесьян Наталії Вікторівни, представники підприємств, організацій, навчальних установ міста та активісти громади Хорольщини.
За чотири роки війни його підрозділи не втратили жодного бійця. Бригаду «Чорного» 2014-го ввели в район АТО на позиції поряд із російським кордоном. І майже одразу вона зазнала втрат.
На своїй ділянці Влад кілька діб поспіль щоночі з командирами бригадного артдивізіону видирався на навколишні висотки й чітко фіксував спалахи виходів реактивних снарядів із території сусідньої держави. Для нього як для офіцера, який вчився на факультеті артилерійської розвідки, це було математичною аксіомою.
