Хорольська громада знову в чорному серпанку скорботи… Трагічна звістка болем увірвалася в наші серця, сповістивши про ще одну непоправну втрату. У боротьбі за Україну загинув наш земляк, уродженець села Радьки Староаврамівського старостинського округу Хорольської міської територіальної громади – Ярослав Володимирович Бова.
Ще одне молоде життя обірвала жорстока війна. Ще одне українське ім’я навічно вписане в літопис мужності й жертовності нашого народу. Ще одна родина залишилася без найдорожчої людини, а Хорольщина – без свого молодого Героя. Старший сержант Ярослав Бова гідно ніс військову службу на посаді головного сержанта взводу протидії екіпажам безпілотних літальних апаратів противника 1-ої роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем 80-ої окремої десантно-штурмової Галицької бригади у складі 8 корпусу ДШВ Збройних Сил України.
Пам’ять про молодого Воїна-титана, який пройшов пекло повномасштабної війни майже з самого її початку, житиме в його рідному селі, у спогадах близьких, у серцях друзів і всіх, кому пощастило знати його особисто. 12 квітня 2022 року Захисник Ярослав був призваний на військову службу першим відділом Лубенського РТЦК та СП. Це чоловіче рішення він прийняв добровільно і без вагань, ставши у стрій оборонців пліч-о-пліч з рідними братами Владиславом та Володимиром. Молодий, але сміливий і відважний Воїн сумлінно виконував військовий обов’язок, наближаючи довгоочікуваний і омріяний нами всіма день відновлення справедливого миру для України. Та війна безжальна до тих, хто стає на її шляху зі зброєю в руках і з вірою в Україну в хороброму серці.
28 липня 2026 року в Синельниківському районі Дніпропетровської області життя Ярослава Бови обірвали ворожі КАБи. Йому було лише 25 років… Не встиг здійснити всіх задумів, не встиг прожити відведені долею роки, не встиг повернутися додому. Війна забрала його майбутнє, залишивши близьким невимовний біль утрати, а землякам – святу обітницю пам’ятати.
Сьогодні ми схиляємо голови перед мужністю Ярослава Бови – перед його жертовністю, відвагою та безмежною вірністю Україні. Його життя стало частиною великої, страшної й неосяжної в своїх масштабах ціни, яку українці платять за право жити у вільній, незалежній державі без кайданів поневолення і жахів окупацій. У скорботі та пошані Хорольщина єднається з родиною та близькими полеглого Захисника. Доземно вклоняємося Герою та щиро співчуваємо: татові – Володимиру Івановичу Бові, братам – Владиславу Володимировичу та Володимиру Володимировичу Бовам, сестрі – Руслані Володимирівні Бові, дядькам – Івану Івановичу та Василю Івановичу Бовам, тітці – Таїсії Михайлівні Бові, двоюрідному братові – Олександру Івановичу Бові, дідусеві – Анатолію Григоровичу Радьку, бабусі – Надії Максимівні Радько. Співчуваємо всім рідним, близьким, друзям, сусідам, односельцям, однокласникам, бойовим побратимам і кожному, хто назавжди збереже світлий образ завжди усміхненого Ярослава у своєму серці.
Увага! Військовий поховальний ритуал та траурна церемонія прощання з Героєм Ярославом Володимировичем Бовою відбудеться у середу, 9 вересня 2026 року о 10:00 год. на площі біля пам'ятника Тарасові Шевченку в місті Хоролі. Чин поховання відбудеться на Алеї Слави центрального міського кладовища.
Відповідно до розпорядження міського голови день поховання Захисника Ярослава оголошено Днем жалоби на території Хорольської міської територіальної громади. Закликаємо приспустити Державні Прапори України, утриматися від проведення розважальних заходів та вшанувати пам'ять полеглого Воїна хвилиною мовчання.
Словами неможливо втамувати біль непоправної втрати. Неможливо повернути сина, брата, рідну людину, товариша. Але можна і потрібно зберегти пам’ять про нього – у наших серцях, у літописі Хорольської громади, в історії звитяжної боротьби українського народу за свободу, незалежність та гідне життя майбутніх поколінь під мирним небом.
Слава Україні! Герою Ярославу – вічна слава! Назавжди з честю!
