Молодий віком, але великий духом. Таким був Воїн Ярослав Володимирович Бова, який гідно і з честю пройшов пекло повномасштабної війни майже з самого її початку. Уся Хорольська громада здригнулася від чергового невимовного горя: з фронтових рубежів надійшло офіційне сповіщення про загибель 28 липня 2026 року на Дніпропетровщині одного з кращих синів України.
Є пам’ять, яку не здатен стерти час. Є імена, що назавжди вписані золотими літерами в історію рідного Хорольського краю та України. Є обличчя Героїв, які тепер дивляться на нас із меморіальних плит, нагадуючи про найвищу ціну свободи – людське життя.
Є місця, де затихає повсякденна метушня і кожне ім’я Героя промовляє голосніше за слова. Це священні місця, де кожен погляд із гранітної плити нагадує нам про найвищу ціну свободи. Для Староаврамівки таким сакральним місцем пам’яті стала Алея Слави – простір, де навічно залишаються поруч із земляками ті, хто віддав власне життя за Україну.
Є місця, де тиша промовляє голосніше за слова. Є імена, які час не здатен стерти. Є подвиг, що назавжди залишається у пам’яті народу. Саме таким місцем відтепер є Алея Героїв у Петракіївці Вишневого старостинського округу, де 3 вересня 2026 року відкрили меморіальні дошки на честь полеглих Захисників України – Олександра Анатолійовича Микитенка та Олександра Івановича Кузнецова.
У п’ятницю, 28 серпня 2026 року, хорольське земляцтво зібралося у центрі міста Хорола, аби гідно вшанувати пам’ять полеглих Захисників Хорольщини та України. З нагоди Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, відбувся комеморативний захід з нагоди відкриття нових портретів військовослужбовців на Галереї Героїв.
Шановні архітектори, проектувальники, дорогі ветерани та всі, хто присвятив себе створенню гармонійного простору для життя! Щиро вітаємо вас із професійним святом – Днем архітектури України! Архітектура – це мистецтво, що поєднує в собі естетику, техніку та філософію. Саме ви створюєте простори, що надихають, захоплюють і служать людям.
У четвер, 4 червня 2026 року, подвір’я Андріївського закладу загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів наповнилося особливою атмосферою. Цього дня тут переплелися радість і хвилювання, усмішки й сльози, адже для школярів завершився ще один навчальний рік, а для випускників пролунав останній шкільний дзвоник – символ прощання з безтурботним дитинством та початку нового життєвого етапу. У школі навчається 74 здобувачі освіти, із яких 8 – випускники, які сьогодні переступили поріг у доросле життя.
Білим цвітом, що тихо облітає з дерев, і першим теплом весняного сонця Хорольщина зустрічає свого полеглого Захисника – Владислава Олеговича Олійніченка. Йому назавжди лише двадцять… Вік, у якому тільки починають будувати мрії, тільки починається пізнання світу й доросле життя. Він же віддав своє життя за свободу рідної землі, за Україну, за кожного з нас.
У день, коли слово «пам’ять» звучить особливо проникливо, Хорол схилив голови в глибокій скорботі й безмежній вдячності. 17 квітня 2026 року Алею Героїв доповнено конструкціями з портретами 30 полеглих Захисників – відданих синів України, які поклали своє життя за її свободу і гідне майбутнє. Ця урочиста й водночас щемлива подія об’єднала Хорольську громаду у спільній скорботі та глибокій пошані.
ID-картка за кількістю переваг не лише перевищує всі попередні зразки паспортів, що діяли на території України, а й чимало сучасних представницьких документів інших країн. Особливість паспорта в тому, що електронний документ поєднує в собі сучасний дизайн та високий рівень захисту від підроблення. І внутрішній (ID-картка), і закордонний паспорти мають електронний чіп із біометричними даними власника документа (відцифрований підпис особи, відцифрований образ обличчя особи, відцифровані відбитків пальців).
