У п’ятницю, 28 серпня 2026 року, хорольське земляцтво зібралося у центрі міста Хорола, аби гідно вшанувати пам’ять полеглих Захисників Хорольщини та України. З нагоди Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, відбувся комеморативний захід з нагоди відкриття нових портретів військовослужбовців на Галереї Героїв.

До заходу долучилися заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів Валентин Місніченко, керуюча справами (секретар) виконавчого комітету Галина Козлова, начальник відділення поліції №2 Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, підполковник Олександр Мелашенко, голова Хорольської філії ГО «Сім’ї загиблих учасників бойових дій Полтавщини» Надія Данильченко, колективи структурних підрозділів та виконавчих органів Хорольської міської ради, а також почесні гості – рідні загиблих (померлих) військовослужбовців.

Люди зібралися у самому серці Хорола, біля Галереї Героїв, перед обличчями наших земляків, які віддали найдорожче – своє життя за Україну. Цей день – не просто пам’ятна дата в календарі. Це день нашої спільної скорботи, нашої вдячності й нашої відповідальності перед тими, хто став на захист рідної землі та не повернувся додому.

Цього дня на Галереї Героїв відкрито портрети 36 наших земляків – загиблих та померлих Героїв Хорольщини, які відійшли у вічність протягом останніх восьми місяців поточного року. За кожним із цих портретів – людська доля. За кожним поглядом – життя, мрії, родина, друзі, улюблена справа. За кожним іменем – подвиг, який назавжди вписаний в історію нашої громади та України.

У період АТО/ООС Хорольська громада втратила шістьох земляків. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації, від 24 лютого 2022 року й до сьогодні, ми втратили вже 185 наших Захисників і одну Захисницю. 186 життів. 186 українських доль. 186 родин, у яких війна назавжди залишила немислимо глибокий біль. Серед наших Героїв – і жінка, офіцер медичної служби. Це страшна ціна нашої свободи.

Немає слів, які могли б зменшити біль родин військовослужбовців. Немає нагороди, яка могла б компенсувати втрату найдорожчої людини. Але є наша вдячність. І є наша обітниця – пам’ятати. Нехай ці портрети стануть не лише місцем скорботи. Нехай вони стануть місцем сили, честі й національної гідності. Нехай кожен, хто проходитиме повз Галерею Героїв, зупиниться хоча б на мить і подумає: завдяки цим людям наша громада і Україна продовжують жити.

Нехай над нашою державою якнайшвидше запанує мирне небо, а синьо-жовтий Прапор гордо майорить над кожним українським містом і селом – над вільною, незалежною та переможною Україною!

Слава Україні! Героям слава!

Автор і фото: Ірина ГРИГОРАШ