Є місця, де затихає повсякденна метушня і кожне ім’я Героя промовляє голосніше за слова. Це священні місця, де кожен погляд із гранітної плити нагадує нам про найвищу ціну свободи. Для Староаврамівки таким сакральним місцем пам’яті стала Алея Слави – простір, де навічно залишаються поруч із земляками ті, хто віддав власне життя за Україну.

У п’ятницю, 4 вересня 2026 року, в адміністративному центрі Староаврамівського старостинського округу відбувся комеморативний захід з нагоди відкриття п’яти меморіальних дошок на честь загиблих Героїв – Олександра Володимировича Остапенка, Євгенія Олександровича Манжоса, Олега Івановича Богославця, Олександра Івановича Островного та Володимира Миколайовича Дудника. Це не просто гранітні плити та викарбувані на них імена. Це – сторінки новітньої історії України, написані кров’ю її найкращих синів. Це – пам’ять, яку не можна дозволити стерти ні часу, ні відстані, ні наступним поколінням.

Ще 27 серпня 2025 року на Алеї слави було відкрито перші меморіальні дошки із портретами та іменами земляків, які стали новітніми Героями України. Відтоді меморіальний простір Староаврамівки поповнився славними іменами Захисників – Івана Олексійовича Бокші, Віталія Володимировича Великого, Олександра Васильовича Лози, Сергія Леонідовича Радька, Олександра Вікторовича Кафтанова, Олександра Анатолійовича Буряка, Миколи Олександровича Манжоса, Сергія Валерійовича Зибарєва, Руслана Анатолійовича Петраша та Олександра Петровича Бови.

Відтепер на Алеї слави в самому серці Староаврамівки встановлено 15 меморіальних дошок. П’ятнадцять імен. П’ятнадцять життєвих історій. П’ятнадцять родин, для яких війна назавжди розділила життя на «до» і «після». І водночас – це п’ятнадцять прикладів мужності, незламності та жертовної любові до України.

На комеморативний захід прибули рідні загиблих (померлих) Героїв, представники структурних підрозділів та виконавчих органів міської ради – староста Староаврамівського старостинського округу Анатолій Шило, начальник відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини міської ради Оксана Левіна, начальник архівного відділу виконавчого комітету міської ради Олександра Шеремет, учнівська молодь, педагогічний колектив та небайдужі мешканці громади, у чиїх серцях живуть гордість і шана до Захисників України.

Ведучі траурного церемоніалу Євгеній Дігтяр та Каріна Джуян повели присутніх сторінками життєписів п’яти Воїнів, чиї меморіальні дошки цього дня відкрилися у скорботній і водночас сповненій патріотизму атмосфері. Біля меморіалу звучали слова вдячності, скорботи та гордості. Звучали щемливі пісні, кожен акорд яких нагадував про страшну ціну, яку український народ платить за право жити у вільній, незалежній державі.

Почесне право відкрити меморіальні дошки із портретами Героїв Староаврамівського краю було надано їхнім рідним. І в цю зворушливу до щему мить, коли з портретів було знято синьо-жовті полотнища, вересневе сонце лагідно осяяло обличчя Воїнів. Здавалося, сама природа схилилася у мовчазній шані перед тими, хто вже не повернеться до своїх домівок, але навічно залишиться у строю Легіону Небесного Воїнства.

Зі сльозами скорботи й гордості рідні та всі присутні схилили голови перед пам’яттю Воїнів – кращих синів України та рідної землі, які ще вчора були звичайними людьми: синами й доньками, чоловіками, батьками, братами, друзями, сусідами, односельцями. А перед лицем смертельної небезпеки стали незламними Захисниками, титанами духу, живим щитом України. Їхні життя були різними, але доля – одна: стати на захист Батьківщини й заплатити за її свободу найвищу ціну.

Сьогодні п’ятнадцять портретів дивляться на нас із Алеї слави. Їхні обличчя – світлі й сонцесяйні. Їхні імена віднині навічно вписані в історію Староаврамівського краю та України. Вони стоятимуть тут, немов зорі на небосхилі народної пам’яті, нагадуючи прийдешнім поколінням: свобода ніколи не дається даром. За неї боролися і гинули найкращі. Саме тому ми не маємо права забувати.

Герої продовжують жити у пам’яті рідних, у серцях земляків, у дитячих запитаннях і шкільних уроках, у тихій молитві, у кожному ранковому світанку над рідною землею. Їхній подвиг – не лише наша скорбота. Це наша відповідальність. Відповідальність перед тими, хто віддав життя, аби Україна жила.

Доземний уклін Героям Староаврамівського краю!

Щира вдячність – за мужність.

Вічна пам’ять – за жертовність.

Незгасна шана – за подвиг.

Автор і фото: Ірина ГРИГОРАШ