Є пам’ять, яку не здатен стерти час. Є імена, що назавжди вписані золотими літерами в історію рідного Хорольського краю та України. Є обличчя Героїв, які тепер дивляться на нас із меморіальних плит, нагадуючи про найвищу ціну свободи – людське життя.

У вівторок, 8 вересня 2026 року, Ялосовецький старостинський округ Хорольської міської територіальної громади знову огорнула тиша скорботи. Тут відбувся комеморативний захід з нагоди відкриття меморіальних дошок трьом загиблим Захисникам України – уродженцям Ялосовецького краю, які віддали свої життя за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави. На сакральному місці пам’яті, в адміністративному центрі Ялосовецького старостату, відтепер увічнено ще три героїчні постаті – солдата Петра Івановича Молька, солдата Володимира Сергійовича Барвінка та молодшого сержанта Андрія Олександровича Папія.

Портрети військових Ялосовецького краю на чорних мармурових плитах – це не просто свідчення жертовності. Це мовчазний літопис нашої звитяжної боротьби з ворожою армією рф та її сателітами. Це вічно живі у пам’яті погляди молодих людей, які промовляють без слів: свобода не дається безцінно, а мирне небо над рідною землею має свою страшну неосяжну ціну.

Під звуки Державного Гімну України присутні вшанували пам’ять хвилиною мовчання усіх загиблих і померлих Героїв. А потім настала мить, яку неможливо пережити без щему в серці: право відкрити меморіальні дошки було надано рідним загиблих Захисників. Для родин це не просто урочистість. Це ще одна зустріч із болем, який не лікує час. Але водночас – це мить, пронизана особливою гордістю за найдорожчих людей, які стали на захист Батьківщини та заплатили за її майбутнє найвищу ціну.

Відтепер у самому серці Ялосовецького старостату назавжди викарбувані на чорному камені шість героїчних імен, шість людських доль, шість незламних сердець, у яких до останнього подиху пульсувала безмежна любов до України, рідної землі, родини, пращурів і свого народу. Шість меморіальних дошок – шість священних сторінок новітньої історії, написаних ціною життя заради майбутнього наступних поколінь.

Перші три меморіали були урочисто відкриті 26 червня 2025 року. Тоді на них назавжди застигли обличчя трьох Героїв: старшого солдата Владислава Станіславовича Гречихина, молодшого сержанта Сергія Миколайовича Кращенка та сержанта Аліма Павловича Романенка.

Тепер меморіальний простір Ялосовецького краю став ще одним сакральним місцем, де покоління за поколінням будуть схиляти голови перед тими, хто не повернувся з війни.

Зі щемними та проникливими словами до присутніх звернулися виконуюча повноваження Хорольського міського голови Юлія Бойко, староста Ялосовецького старостинського округу Вячеслав Чорненький, директорка ОЗ «Ялосовецький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» Хорольської міської ради Лариса Жеденко та директорка Ялосовецького сільського будинку культури Таїсія Скорик.

У скорботній тиші схилили голови рідні полеглих Героїв, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів Валентин Місніченко, депутат Хорольської міської ради 8 скликання Андрій Пасюта, учнівська молодь та небайдужі мешканці громади.

Герої не вмирають доти, доки живе пам’ять про них! Їхні імена залишаються з нами у добрих теплих спогадах, у молитвах матерів і дружин, у допитливих оченятах осиротілих дітей, а відтепер – у холодних гранітних плитах, які мовчать, але говорять із нами беззвучно – мовою вічності.

Шість меморіальних дошок у Ялосовецькому – це шість незгасних вогників пам’яті. Вони нагадуватимуть кожному, хто проходитиме повз: тут народжувалися, жили, навчалися, працювали, мріяли й любили люди, які в найтяжчий для України час стали на її захист.

Вони віддали найдорожче – своє життя, щоб Україна жила, щоб жив і процвітав Ялосовецький край.

Вічна пам’ять і слава Героям України!

Автор і фото: Ірина ГРИГОРАШ