Є життя, що лишають по собі не просто спогади, а глибокий, невиліковний слід у душах усіх, хто мав щастя бути поруч. Саме таким був шлях Віктора Петровича Кириченка – сина Хорольської землі, люблячого батька, надійного брата, вірного друга та мужнього Захисника України.
Торгівля людьми – один із найтяжчих злочинів проти людської гідності та свободи. Вона не має кордонів і може набувати різних форм: трудова та сексуальна експлуатація, примусове жебрацтво, втягнення у злочинну діяльність, використання дітей, вилучення органів, примусова праця чи інші види сучасного рабства. Особливої актуальності ця проблема набула в умовах війни, коли мільйони людей змушені залишати свої домівки, шукати прихистку та роботи, що підвищує ризики потрапляння в руки злочинців.
Є події, які зупиняють час... У вівторок, 30 червня 2026 року, в залі засідань адміністративного приміщення Хорольської міської ради відбулася особлива церемонія, сповнена глибокого смутку, невимовної вдячності та гордості за незламних синів України. Родинам трьох полеглих Захисників Хорольської міської територіальної громади посмертно вручено високі державні нагороди – символи безмежної мужності, хоробрості, військової звитяги та жертовного служіння українському народові.
Світлі дні Великоднього передзвоння, що мали б нести надію, мир і духовне оновлення, знову оповиті невимовним болем страшної війни. Напередодні Вербної неділі Хорольську громаду пронизала чергова чорна звістка, від якої стискається серце й холоне душа. У середу, 1 квітня 2026 року, на бойовій позиції у Краматорському р-ні Донецької обл., до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі, героїчно загинув солдат-піхотинець, стрілець-помічник гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону 143-ї окремої механізованої бригади ЗСУ – Ярослав Олександрович Терентєв.
Дорогою честі повертається з фронтових рубежів у безсмертя Герой, який загартувався в запеклих боях і став не просто Воїном, а легендою. Ще одна болюча втрата чорним крилом торкнулася Хорольської землі – у скорботі схиляємо голови перед світлою пам’яттю Андрія Олександровича Папія, уродженця села Ялосовецьке.
Сьогодні Україна відзначає день, що став символом національної єдності та відданості принципам міжнародного права. Саме 26 лютого 2014 року біля будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим відбувся наймасштабніший мітинг на підтримку територіальної цілісності України.
У середу, 1 жовтня 2025 року, Хорольська громада схилила голови у скорботі та вдячності перед тими, хто став щитом для України і заплатив за це найвищу ціну – власним життям. У День Захисників і Захисниць України у місті Хоролі й старостатах вшанували пам’ять полеглих Героїв Хорольщини та всієї України.
Професія рятівника – не просто робота, а висока суспільно місія. Щодня рятувальники, пожежники, працівники аварійно-рятувальних служб і ДСНС, не шкодуючи власних сил і навіть життя, приходять туди, де вирішується доля людини. У вогні, диму, під час стихійних лих чи техногенних катастроф вони першими летять щодуху на допомогу, забезпечуючи відчуття безпеки та надії на порятунок життя чи майна.
Тиша, що мала б дарувати спокій, сьогодні розривається криком болю й невимовної скорботи. Нашу тишу і спокій порушила ненависна рашистська орда, яка безжально нищить українців і все на своєму кривавому шляху.
Згідно з Розпорядженням Полтавської обласної військової адміністрації від 01.08.2025 №655, сьогодні, 01 серпня 2025 року, оголошено Днем жалоби на території Полтавської області. Хорольщина приєднується до загальнонаціонального висловлення суму та скорботи за загиблими в результаті ракетного удару рф по Києву.
