Є події, які зупиняють час... У вівторок, 30 червня 2026 року, в залі засідань адміністративного приміщення Хорольської міської ради відбулася особлива церемонія, сповнена глибокого смутку, невимовної вдячності та гордості за незламних синів України. Родинам трьох полеглих Захисників Хорольської міської територіальної громади посмертно вручено високі державні нагороди – символи безмежної мужності, хоробрості, військової звитяги та жертовного служіння українському народові.
Від імені держави почесну місію вручення нагород виконали міський голова Сергій Волошин, секретар Хорольської міської ради Юлія Бойко та начальник відділу цивільно-військового співробітництва першого відділу Лубенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, капітан Наталія Шегера. Нагороди вручено: дружині Артема Миколайовича Кирія – Валентині Анатоліївні Даниленко та синові Костянтину, дружині Олександра Анатолійовича Микитенка – Тетяні Вікторівні Микитенко, дружині Геннадія Григоровича Лісничого – Ользі Михайлівні Лісничій та синові Віктору. Ці високі державні відзнаки стали ще одним свідченням того, що подвиг українських Воїнів не забутий, а їхня жертовність навіки вписана в історію боротьби за свободу й незалежність нашої держави.
Відповідно до Указу Президента України Володимира Зеленського від 4 березня 2026 року №218 «Про відзначення державними нагородами України» солдата Артема Миколайовича Кирія посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Згідно з Указом Президента України від 10 березня 2026 року №234 «Про відзначення державними нагородами України» молодшого сержанта Олександра Анатолійовича Микитенка та солдата Геннадія Григоровича Лісничого посмертно нагороджено медалями «За військову службу Україні».
Нагадаємо, що 2 квітня 2026 року родинам Олександра Микитенка та Геннадія Лісничого вже було вручено високі відомчі бойові нагороди – почесні нагрудні знаки «Комбатантський Хрест» та нагрудні знаки «Честь та пам’ять», присвоєні відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України Олександра Сирського від 10 лютого 2026 року №115. Кожна з цих нагород є даниною безмежної поваги українського війська та вдячного народу своїм полеглим Захисникам.
Солдат, стрілець-номер обслуги 2 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 9 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону 82 окремої десантно-штурмової Буковинської бригади ЗСУ Артем Кирій віддав життя за Україну 8 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області.
Молодший сержант, водій-електрик відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного забезпечення 1-го механізованого батальйону третьої окремої важкої механізованої Залізної бригади ЗСУ Олександр Микитенко загинув 28 листопада 2025 року поблизу населеного пункту Кирилівка Чугуївського району Харківської області. До свого 38-го дня народження він не дожив лише п'ять днів, назавжди залишившись молодим у пам'яті рідних, побратимів і земляків.
Солдат, стрілець-снайпер 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону 3 окремої важкої механізованої Залізної бригади ЗСУ Геннадій Лісничий загинув 6 листопада 2025 року на Лимано-Куп'янському напрямку поблизу н.п. Мілове Харківської області внаслідок удару ворожого FPV-дрона, до останнього подиху виконуючи свій військовий обов'язок.
Вони обрали шлях честі й відданості Україні. Вони заплатили найвищу ціну за право нашого народу жити під мирним небом, виховувати дітей, працювати й будувати майбутнє незалежної держави. Їхні серця перестали битися на полі бою, але незгасним вогнем палає їхній подвиг, що назавжди залишиться у вдячній пам'яті українського народу.
Державні нагороди, передані найдорожчим людям Героїв, є не лише знаком високого визнання їхньої військової звитяги. Це символ безсмертя подвигу, який не підвладний часу. Це мовчазна обіцянка живих берегти пам'ять про тих, хто віддав життя за свободу України.
Світла пам'ять про Артема Кирія, Олександра Микитенка та Геннадія Лісничого житиме у серцях вдячних поколінь. Їхні імена навіки вписані золотими літерами в героїчний літопис Хорольської громади та незалежної України.
Вічна слава Героям! Вічна пам'ять Захисникам України! Вічна відповідальність кожного з нас, живих, – бути гідними їхнього безсмертного подвигу.
Автор і фото: Ірина ГРИГОРАШ
