Хорольська земля знову в скорботі… У четвер, 26 лютого вона прийняла у своє царство вічного спокою Воїна честі, мужності й незламного духу – Володимира Миколайовича Дудника. Життєвий шлях солдата, стрільця-помічника гранатометника 3-ої окремої штурмової бригади Збройних Сил України обірвалося 21 лютого 2026 року. По фатальному збігу обставин і невблаганної долі трагедія, яка забрала молоде життя Воїна з досвідом бойового медика, сталася на його рідній Луганщині – землі, де промайнули роки його дитинства та юності.
Хорольська земля знову в скорботі… Вона приймає у своє царство вічного спокою не лише своїх синів і доньок, а й тих Героїв, які, рятуючись від війни, знаходили тут тимчасовий прихисток, але назавжди стали частиною нашої громади. Родина внутрішньо переміщених осіб з Луганщини, яка мешкає у Староаврамівському старостаті, отримала трагічну звістку про загибель Володимира Миколайовича Дудника – Воїна честі, мужності й незламного духу.
Коли студенти отримують дипломи кваліфікованих фахівців обраної до душі хліборобської справи і ступають на шлях нового етапу життя – дорослішають їхні мрії. У ці червневі дні, коли золото колосків перегукується з молодечим запалом сердець, у ВСП «Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету» відбувся випускний вечір – урочиста подія, сповнена світла, трепету й великої надії.
Указом Президента України від 13.03.2025 №160 нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня нашого земляка – солдата Ігоря Сергійовича Кірія. Стрілець-снайпер 3 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 5 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади удостоєний високої державної нагороди за виняткову мужність і самопожертву, проявлену в боях на Курщині у ході великої визвольної війни.
Війна не жаліє нікого, хто опиняється під прицільним ворожим вогнем. У російсько-українській війні країна-агресор позбувається непотрібного баласту, а Україна втрачає найкращих. Затамувавши подих у безкінечному потоку втрат, ми всі з великими надіями та вірою в дива чекали з початку нового 2025 року новин про припинення кровопролиття, про врегулювання збройного конфлікту шляхом притягнення до відповідальності й найвищої міри покарання рф за масові вбивства мирних українців і військових.
Ми продовжуємо втрачати наших людей, які гинуть від масованих ракетних атак у мирних населених пунктах і в боях на фронті. Хорольська громада з глибоким сумом повідомляє про важку втрату. У бою за незалежність та свободу України загинув наш земляк, справжній патріот і Герой, солдат, стрілець-снайпер окремої десантно-штурмової бригади Збройних Сил України – Кірій Ігор Сергійович.
Жорстока, кровопролитна війна підло обірвала молоде життя. Вона забирає кращих синів України, Героїв - захисників, людей, які захищають нас із вами від російського загарбника. Гине цвіт нації, йдуть ті, хто розуміє, що таке Батьківщина, що таке рідна земля.
Хорольську громаду сколихнула трагічна звістка: раптово обірвалося життя видатного діяча культури і мистецтва Хорольщини Олександра Ганзенка
Олександр Васильович Ганзенко – людина шанована і знатна не лише в Хорольській громаді, а й далеко за її межами. Смерть зненацька прийняла його в свої холодні обійми в 49-річному віці. 20 серпня 2024 року золоте серце великого митця навічно зупинилося. Від гіркоти тяжкої втрати зупинилася у німому мовчанні мить і затихли в просторі всі звуки. У звучанні мелодій минуло все його життя, яке він присвятив музичному мистецтву і розвитку музичної освіти у сільській місцевості.
Вже втретє Хорольська міська територіальна громада та вся Україна відзначають Міжнародний день молоді разом з усім світом. Свято молодості, розквіту, енергії і сили перенесено Указом Президента України з червня на 12 серпня в знак солідарності зі світовою спільнотою, яка підтримує Україну в буремні часи. День молоді для нашої країни завжди був важливим святом, присвяченим визнанню ролі молоді в суспільстві, їх досягнень та потенціалу.
Сьогодні світ відзначає Міжнародний День молоді. Це свято тих, хто відчуває себе молодим не лише за віком, а й за станом душі. З історії відомо, що саме українська молодь у найвідповідальніші для країни моменти завжди проявляла високу громадянську свідомість, мужність, патріотизм і віру, яка була і є основною рушійною силою.
