Невпинно плине час. Здається, що нещодавно, хлібороби з тривогою дивилися на  неоднорідні сходи озимих культур та чекали довгожданого тепла весною, щоб  розвивалися посіяні ранні зернові культури, а вже сьогодні, як  ніколи, проходить  збирання  пізніх сільськогосподарських культур – у  першу чергу кукурудзи. Нелегкі були і є цьогорічні жнива. 

Тривалий період росту і розвитку плодових і ягідних культур, а значить, і продуктивність насаджень значною мірою залежить не тільки від природи і генетичних особливостей рослин, а й догляду за ними. Саме тому садівники, саме зараз насолоджуючись дарами своїх садів не повинні забувати, а вірніше, вже повинні були зробити підготовку своїх насаджень до зими, щоб забезпечити якнайкращі умови для нормальної перезимівлі рослин і закласти надійну основу успіху на перспективу.

Лучний  метелик – це  не  колорадський жук , чи  інший  відомий  нині  шкідник. Про  нього  пам’ятають  лише  сивочолі  агрономи, коли  в  минулі  роки  він  хмарами  знімався  в  повітря  після  проїзду  автомобіля  в  вечірні  години  біля  поля, де  він  розселявся  і  розмножувався, вдень  як  правило  метелики  сидять  під  листками  рослин. 

Західний кукурудзяний жук, або діабротика (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte) – карантинний шкідник, який походить з Північної Америки. В Україні вперше виявлений 2001 року в Закарпатській області, звідки почав швидко поширюватися. У 2018 році уражені шкідником поля були виявлені в Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській та Черкаській областях. 

Шкідливість амброзії полинолистої та методи боротьби з нею

Амброзія, здається кожен з пересічних громадян знає цю рослину, як говориться, в обличчя. Це однорічна, яра рослина, за формою і зовні чимось схожа на листя привабливих квітів-чорнобривців, а вірніше – полину гіркого (звідки і назва – амброзія полинолиста). Батьківщиною амброзії полинолистої, як і більшість шкодочинних об`єктів у нас в Україні, є Америка. Її виявлено в усіх колишніх 25 областях України і 25 районах області.

Карантинні шкідники: хто вони?

Значну роль у сучасній технології вирощування рослинної продукції відіграє дотримання заходів запобігання поширенню карантинних організмів. Адже поява таких організмів на новій території, де немає їхніх природніх ворогів, завдає чимало шкоди землеробству.

Десикація – незамінний елемент технологій вирощення багатьох сільськогосподарських культур. Передзбиральну десикацію, наприклад  сої  чи  соняшнику проводять  для  того, щоб  прискорити  достигання  й  підсушування рослин  та   отримати  сухе  насіння. Ще   однією  з  важливих   переваг  десикації – цей   захід  дозволяє  почати   збирання   врожаю  щонайменше  на  5-10 днів  раніше.

   Амброзію кожен з пересічних громадян знає, як говориться, в обличчя. Це  однорічна, яра рослина, за формою і зовні чимось схожа на листя привабливих  квітів-чорнобривців, а вірніше – полину гіркого (звідки і назва – амброзія полинолиста). Батьківщиною цього зеленого агресора, від якого страждають алергики, є Америка. Її виявлено в усіх областях України і 25 районах області. В нашому районі немає жодного населеного пункту, узбіччя шляхів, кладовищ і інших неорних земель, де не було б хоча поодиноких її екземплярів.

Хорольці на мітингу-реквіємі

до Дня пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років

…Масштаб пам’яті про Голодомор є для нас, українських громадян, мірилом національної гідності і людської чесності. Ми повинні зберегти пам’ять про Голодомор, адже це дасть шанс нашому народові бути одним цілим. Голодомор — це не великий голод чи відсутність їжі, це вбивство, спланована і неминуча смерть мільйонів. Упродовж десятків років ця пам’ять — сховане у катакомби одкровення — зберігалася сотнями, можливо тисячами людей. Вона передавалася далі: зі страхом, але насамперед проти страху. Ми здатні зберегти цю пам’ять з гідністю, усвідомленим миром і повагою до себе…

22 листопада у Хоролі відбувся мітинг-реквієм до Дня пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років до 80-х роковин Голодомору. Саме поруч з Меморіальним комплексом «Хорольська яма», де встановлено пам’ятний знак Жертвам Голодомору, і пройшло це зібрання, яке традиційно об’єднало Хорольську громаду пом’янути тих, хто став безневинною жертвою страшних днів 1932-1933 років – геноциду проти людей, кількість яких і досі нікому не відома.