Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомляє, що запроваджено особливий режим захисту рослин на території Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області щодо поширення сарани марокканської (Dociostaurus maroccanus) та італійського пруса (Calliptamus italicus, де запроваджений особливий режим захисту рослин.

Невпинно плине час. Здається, що нещодавно, хлібороби з тривогою дивилися на  неоднорідні сходи озимих культур та чекали довгожданого тепла весною, щоб  розвивалися посіяні ранні зернові культури, а вже сьогодні, як  ніколи, проходить  збирання  пізніх сільськогосподарських культур – у  першу чергу кукурудзи. Нелегкі були і є цьогорічні жнива. 

Тривалий період росту і розвитку плодових і ягідних культур, а значить, і продуктивність насаджень значною мірою залежить не тільки від природи і генетичних особливостей рослин, а й догляду за ними. Саме тому садівники, саме зараз насолоджуючись дарами своїх садів не повинні забувати, а вірніше, вже повинні були зробити підготовку своїх насаджень до зими, щоб забезпечити якнайкращі умови для нормальної перезимівлі рослин і закласти надійну основу успіху на перспективу.

Лучний  метелик – це  не  колорадський жук , чи  інший  відомий  нині  шкідник. Про  нього  пам’ятають  лише  сивочолі  агрономи, коли  в  минулі  роки  він  хмарами  знімався  в  повітря  після  проїзду  автомобіля  в  вечірні  години  біля  поля, де  він  розселявся  і  розмножувався, вдень  як  правило  метелики  сидять  під  листками  рослин. 

Західний кукурудзяний жук, або діабротика (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte) – карантинний шкідник, який походить з Північної Америки. В Україні вперше виявлений 2001 року в Закарпатській області, звідки почав швидко поширюватися. У 2018 році уражені шкідником поля були виявлені в Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській та Черкаській областях. 

Шкідливість амброзії полинолистої та методи боротьби з нею

Амброзія, здається кожен з пересічних громадян знає цю рослину, як говориться, в обличчя. Це однорічна, яра рослина, за формою і зовні чимось схожа на листя привабливих квітів-чорнобривців, а вірніше – полину гіркого (звідки і назва – амброзія полинолиста). Батьківщиною амброзії полинолистої, як і більшість шкодочинних об`єктів у нас в Україні, є Америка. Її виявлено в усіх колишніх 25 областях України і 25 районах області.

Карантинні шкідники: хто вони?

Значну роль у сучасній технології вирощування рослинної продукції відіграє дотримання заходів запобігання поширенню карантинних організмів. Адже поява таких організмів на новій території, де немає їхніх природніх ворогів, завдає чимало шкоди землеробству.

Десикація – незамінний елемент технологій вирощення багатьох сільськогосподарських культур. Передзбиральну десикацію, наприклад  сої  чи  соняшнику проводять  для  того, щоб  прискорити  достигання  й  підсушування рослин  та   отримати  сухе  насіння. Ще   однією  з  важливих   переваг  десикації – цей   захід  дозволяє  почати   збирання   врожаю  щонайменше  на  5-10 днів  раніше.

   Амброзію кожен з пересічних громадян знає, як говориться, в обличчя. Це  однорічна, яра рослина, за формою і зовні чимось схожа на листя привабливих  квітів-чорнобривців, а вірніше – полину гіркого (звідки і назва – амброзія полинолиста). Батьківщиною цього зеленого агресора, від якого страждають алергики, є Америка. Її виявлено в усіх областях України і 25 районах області. В нашому районі немає жодного населеного пункту, узбіччя шляхів, кладовищ і інших неорних земель, де не було б хоча поодиноких її екземплярів.

Хорольці на мітингу-реквіємі

до Дня пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років

…Масштаб пам’яті про Голодомор є для нас, українських громадян, мірилом національної гідності і людської чесності. Ми повинні зберегти пам’ять про Голодомор, адже це дасть шанс нашому народові бути одним цілим. Голодомор — це не великий голод чи відсутність їжі, це вбивство, спланована і неминуча смерть мільйонів. Упродовж десятків років ця пам’ять — сховане у катакомби одкровення — зберігалася сотнями, можливо тисячами людей. Вона передавалася далі: зі страхом, але насамперед проти страху. Ми здатні зберегти цю пам’ять з гідністю, усвідомленим миром і повагою до себе…

22 листопада у Хоролі відбувся мітинг-реквієм до Дня пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років до 80-х роковин Голодомору. Саме поруч з Меморіальним комплексом «Хорольська яма», де встановлено пам’ятний знак Жертвам Голодомору, і пройшло це зібрання, яке традиційно об’єднало Хорольську громаду пом’янути тих, хто став безневинною жертвою страшних днів 1932-1933 років – геноциду проти людей, кількість яких і досі нікому не відома.