Карантинні шкідники: хто вони?
Значну роль у сучасній технології вирощування рослинної продукції відіграє дотримання заходів запобігання поширенню карантинних організмів. Адже поява таких організмів на новій території, де немає їхніх природніх ворогів, завдає чимало шкоди землеробству.
Наразі проблема чисельних шкідливих організмів «із чужини» привертає увагу суспільства і щороку стає все актуальнішою. Які причини появи карантинних організмів? Хто вони, ці дрібні чи й мікроскопічні вороги, здатні завдати чималої шкоди? І як їх перемогти в двобої, а краще як не допустити їх на свої поля, про це піде мова в цій статті на сайті та на шпальтах друкованого видання «Вісті Хорольщини».
Проникаючи на нові території, чужинні види організмів можуть акліматизуватися, зайнявши нові екологічні ніші та успішно конкуруючи з місцевими видами, викликаючи подекуди серйозні незворотні процеси у навколишньому середовищі. Як наслідок, збитки, завдані чужинними видами, реєструють не лише в аграрному секторі, лісовому господарстві, а й в економіці країни в цілому. Особливо актуальне дане питання сьогодні, коли Російська Федерація розпочала війну проти суверенної держави – Україна. Крім сліз, крові, страждань, руйнувань всього, на гусеницях танків, автомобілів через відкритий кордон цілком можливе потрапляння шкодочинних карантинних об`єктів на територію України. І це, на жаль, ми зможемо побачити лише при підвищенні зовнішніх температур, які сприяють розмноженню та поширенню шкодочинних об`єктів. Тому, спеціалістам служби захисту рослин (у першу чергу) та всім с/г товаровиробникам різної форми власності та і просто пересічним громадянам слід звернути на це особливу увагу і вразі виявлення невідомих раніше шкодо чинних об`єктів-шкідників, хвороб чи бур`янів миттєво і оперативно реагувати попереджаючи спеціалістів служби захисту рослин в своїх об`єднаних територіальних громадах для відповідного миттєвого і оперативного реагування для їх локалізації і знищення.
Небезпека проникнення чужого шкідника, збудника хвороби чи бур`яну зростає, якщо життєвий цикл шкідливого організму певним чином тісно пов`язаний з рослинним продуктом. Наприклад, занесення кокцид з садильним матеріалом, шкідників запасів-із зерном та зерно продукцією, збудників захворювань сої, кукурудзи та соняшнику – із їхнім інфікованим насінням та інше. Також є небезпека завезення шкідливого організму із тарою чи пакувальним матеріалом, транспортними засобами, а також із залишками ґрунту на коренях рослин, підборах пасажирів тощо.
Практика доводить, що після проникнення на нові території успішно приживаються види з високою екологічною пластичністю і репродуктивною здатністю та сильною конкурентоспроможністю. Подальшому розвитку й поширенню шкідливого організму в нових ареалах сприяє наявність кормових рослин та відповідних кліматичних умов. Що власне сьогодні і спостерігається: врази збільшені посіви зернової кукурудзи, соняшника, відсутність будь-якої сівозміни та різке підвищення зовнішньої температури сприяють ідеальним умовам для появи, розвитку і поширення нових карантинних шкодочинних об`єктів.
Згідно «Переліку регульованих шкідливих організмів» до тих, що виявлені в Україні, належать два види кліщів, 98 видів комах, 69 видів збудників хвороб, 12 видів нематод, а також 38 видів бур`янів. Тому зупинимося на основних «героях» нашого сьогодення.
Американський білий метелик: пошкоджує понад 140 видів дерев і чагарників. Метелик з крилами білосніжного кольору, з шовковистим полиском, тіло вкрите густими шовковистими волосинками, гусениці молодших віків-світло-жовті, з часом темно-коричневі. Відроджені гусениці скелетують листя, пізніше з’їдаючи його цілком, залишаючи тільки грубі жилки, обплітаючи павутиною листя. Активні вночі і на світанку, а вдень сидять на нижньому боці листка.
Західний кукурудзяний жук: все далі й далі просувається на схід. Вже є в Київській області, що межує з Полтавською. Так що поява цього небезпечного шкідника в нас – це проблема часу, враховуючи не лише специфічні погодні умови, а й насиченість посівних площ зерновою кукурудзою та відсутність будь-якої сівозміни в фермерських та приватних господарствах.
Південноамериканська томатна міль: цей шкідник швидко розмножується і протягом року може дати 10-12 генерацій. Як і будь-яка міль активна в нічний час, а вдень метелики ховаються в листі рослин. Гусениці шкідника можуть живитися на всіх частинах рослин томатів, а також баклажан, картоплі й інших рослин з родини пасльонових. Вони утворюють великі плями на листі, так звані міни, вигризають довгі ходи в стеблах і пагонах, зелених і зрілих плодах. Усередині «мін» перебувають як самі гусениці, так і продукти їхньої життєдіяльності (екскременти темного кольору). За сильного ушкодження листя повністю відмирає.
Картопляна міль: пошкоджує пасльонові рослини, особливо страждають від неї тютюн і картопля. Розмножується як в полі, так і в теплих сховищах. Метелик картопляної молі досить дрібний, із розмахом крил до 1,6 см. Передні крила сіро-коричневі з жовтими лусочками і коричневими штрихами. Задні з бахромою і втягнутими зовнішніми краями. Гусениці голі, з невеликими щитинками, досягають довжини не більше як 1 см. Мають сірувато-зелений або жовтувато-рожевий колір із поздовжньою смугою на спині. Гусениця виїдає 1/3 паренхіми листка (поблизу вхідного отвору помітні екскременти, які підтримуються павутиною), роблять «міни», обплітають листя павутинкою. Характерна ознака пошкодження бульб картоплі гусеницями – скручення на їхній поверхні екскрементів. Шкірочка бульби над ними підсихає, зморщується, згодом осідає, на ній утворюється помітний рубець.
Це лише невелика частка карантинних шкідників,що набули поширення за останні роки внаслідок інтенсивного експорту зерна, зернової продукції в різні країни світу. Для запобігання їх появі та поширенню згідно Закону України «Про карантин рослин», зокрема розділу 4 статті 28 державними фітосанітарними інспекторами постійно здійснюється моніторинг появи, виявлення та боротьба із регульованими шкідливими організмами. Інспектора проводять інспектування рослин, що ростуть на землях сільськогосподарського призначення, у розсадниках, садах, лісах, відкритому ґрунті, теплицях та інших місцях, включаючи місця для зберігання,переробки і транспортні засоби для переміщення об`єктів регулювання.
У разі виявлення підозри зараження об`єктів регулювання регульованими шкідливими організмами будь-яка особа (громадянин) повинна протягом доби повідомити державного фітосанітарного інспектора. Державний фіто санітарний інспектор здійснює фітосанітарні процедури з метою перевірки підозри наявності регульованого шкідливого організму. У разі підтвердження такої підозри державний фітосанітарний інспектор визначає фітосанітарні заходи, спрямовані на запобігання поширення, локалізації та/або ліквідації регульованих шкідливих організмів, які повинні здійснюватися особами.
Варто нагадати, що особи, які здійснюють свою діяльність будь-якої форми власності, винні у порушенні законодавства про карантин рослин, несуть відповідальність згідно із законом. Відповідальність за порушення законодавства у сфері карантину рослин несуть особи, винні у: поширенні карантинних організмів, порушенні вимог фітосанітарних заходів, невиконанні розпорядження державного фітосанітарного інспектора щодо проведення відповідних карантинних заходів, неповідомленні державного фітосанітарного інспектора про виявлення регульованих шкідливих організмів, завезенні на територію України, вивезенні з карантинних зон об`єктів регулювання, які не пройшли фіто санітарного контролю, а також невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про карантин рослин.
Провідний спеціаліст відділу фітосанітаної безпеки Василь БАГНО
