Невпинно плине час. Здається, що нещодавно, хлібороби з тривогою дивилися на неоднорідні сходи озимих культур та чекали довгожданого тепла весною, щоб розвивалися посіяні ранні зернові культури, а вже сьогодні, як ніколи, проходить збирання пізніх сільськогосподарських культур – у першу чергу кукурудзи. Нелегкі були і є цьогорічні жнива.
Різні були посіви зернових культур, частина з них полягла, частина не однорідна за достиганням. Проте, як би там не було, а сучасна високоефективна техніка дозволяє зібрати вирощений врожай, лише б дозволила погода, а вона в цьому році якраз і заважає завершити збирання пізніх с/г культур. Проблеми зберігання та переробки врожаю не менш (якщо не більш) важлива, ніж питання вдалого збирання зернових. Через невчасну первинну обробку та недотримання режимів і термінів зберігання знижуються не тільки якість, але й посівні та продовольчі кондиції зерна. Практика показує, що найбільші втрати зерна – у тих господарствах, де немає сушильно-зберігального обладнання. Це як правило селянські фермерські та приватні господарства, які реалізують вирощений врожай, як говориться, «з коліс «, або ж платять левову частку елеваторам за очищення, сушіння і зберігання своєї продукції. Забезпечення кожного господарства власним сучасним зерносховищем –один із шляхів зменшення втрат під час зберігання та підвищення якості зернової продукції. Розв`язання цього питання дає змогу виробникові бути незалежним і продавати свій врожай за прийнятнішими цінами. В Україні основна маса зерна зберігається на державних великотоннажних залізобетонних елеваторах, обладнання яких морально і фізично застаріли, через що знижується їх пропускна здатність та відповідно і якість зерна , а вартість зберігання збіжжя у них дуже висока і становить майже 25% вартості закладеного на зберігання зерна. Помічено, що щороку в Україні з`являється все більше й більше сучасних зерносховищ із циліндричних металевих силосів. Такі зерносховища є найраціональнішим способом зберігання зерна, що дає змогу мати високотехнологічні його переміщення, кондиціювання та переробку з мінімальним втручанням персоналу.
Проте, завдяки прогнозу на пристойний цьогорічний врожай та відсутності сучасних зерносховищ у більшості сільськогосподарських товаровиробників нашої ОТГ значна кількість зерна і зерно продуктів була засипано в сховища, умови зберігання в яких не відповідають нормам І щоб зберегти в них якісне зерно слід приділяти більше уваги і контролю під час його збереження. Значна кількість видів комірних шкідників (довгоносики, насіннєїди, зернова міль і інші ) потрапляють до комір з зерном чи недостатньо очищеним збіжжям з поля, або зерно на токах-через одяг, взуття робітників, при допомозі птахів та гризунів. Основна ж маса шкідників накопичується в місцях постійного зберігання збіжжя. Так, комірний довгоносик живе і розвивається виключно в сховищах. Потенціальну загрозу можуть становити також нові карантинні шкідники, які потрапляють на територію нашої країни завдяки придбанню імпортного насіння. Відповідно до Закону України «Про захист рослин» ст.13 і інших законодавчих актів спеціалістом Держпроспоживслужби в Полтавській області, провідним спеціалістом відділу контролю за обігом засобів захисту рослин управління фітосанітарної безпеки протягом всього періоду зберігання та під час проведення перевірок дотримання законодавства у сфері захисту рослин здійснювався і продовжуватиме здійснюватися постійний фітосанітарний та ентомологічний нагляд, експертиза зерна у сховищах усіх форм власності та за необхідності надаватимуться конкретні рекомендації щодо проведення попереджувальних і винищувавальних заходів захисту зерна. Однак, варто нагадати самим господарникам, що перед проведенням знешкодження комірних шкідників найважливішим завданням у боротьбі з втратами зерна є постійний моніторинг, тобто систематичне обстеження зернових запасів з метою виявлення якомога раніше комірних шкідників, ще до того, як вони встигнуть розмножитися і розселитися та завдати економічно відчутної шкоди.
Саме тому, варто було, що б складські приміщення вже були давно очищені від залишків минулорічної зернової продукції, зерна, де накопичуються комірні шкідники та після здійснення ретельної герметизації приміщень терміново здійснити газацію одним з препаратів для боротьби з комірними шкідниками запасів дозволених до використання «Переліком пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні «та щорічними до нього «Доповненнями........». Дані заходи, як правило здійснюють спеціалізовані загони, які мають для проведення фумігації перш за все, відповідні дозволи та спеціально навчених осіб забезпечених відповідними спеціальними надійними засобами індивідуального захисту і обладнання, що унеможливлюють виникнення загрози здоров`ю та життю як оточуючих, так і самих працюючих, що здійснюють відповідні заходи. Допуск людей та завантаження складських приміщень слід проводити лише після повного їх провітрювання на протязі 2-5 діб (в залежності від фуміганту), до повного зникнення специфічного запаху.
До мене особисто не один раз зверталися пересічні громадяни, приватні особи, що тримають присадибні господарства і використовують для годівлі тварин та птиці зерно, як поборотися з комірними шкідниками, зокрема зернових запасів що зберігається в присадибних оселях. На що я неодноразово відповідав і знову даю відповідь, що згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні «препаратів для боротьби з шкідниками запасів дозволених для роздрібного продажу населенню просто немає. Застосування таблеток фостоксину (магтоксину), які розчиняються на повітрі виділяючи отруйний газ в присадибних чи приватних господарствах суворо заборонено, так як були випадки смертельного отруєння як самих громадян, що мешкають в оселях, так і тварин та птиці. Накопичувати значні запаси зерна не слід, а залишки зерна заселені комірними шкідниками необхідно переробити і піддати термічному обробітку.
Під час проведення попереднього очищення зерна,необхідно забезпечити сипучість зернової маси,що запобігатиме застряганню зерна в процесі сушіння,максимально очистити зернову масу від домішок для недопущення псування зернової маси внаслідок самозігрівання. Зернова маса, яка надходитиме на первинну очистку,повинна мати вологість не вище 18% і містити домішок не більше 8%. В машинах первинної очистки видалятимуть не тільки домішки, а й сортуватимуть зерно на основну і фуражну фракції. Вторинне очищення застосовується, в основному, для обробки зерна насіннєвого призначення, яке пройшло первинну очистку. Від засміченості зерна залежить,як його зберігання, так і якість продуктів,які з нього виготовляються. Так,за незначного вмісту в продовольчій пшениці сім`янок гірчака повзучого у борошні,яке виготовляється із засміченого зерна, з`являється гіркота. Саме тому, найшкідливішими є домішки бур`янів.
Очистка зерна від домішок – надважливий процес. Очищують зерно від насіння бур`янів за допомогою повітряних струменів: горизонтального (машини первинного очищення) або вертикального спрямування (у зерноочистних колонах,на сортувальних столах, тощо). Широко застосовують відокремлення домішок насіння бур`янів від зерна за допомогою решітних або трієрних машин. Проте всі ці очистки хоч і є ефективними на початку, відходять в минуле. Сьогодні впроваджується новий спосіб очищення зерна - за допомогою гравітаційного руху(самопливу) зернової маси нерухомими решетами і розділення крупних і дрібних домішок. Далі обирається режим зберігання зерна. Так,сухий режим зберігання базується, насамперед, на стані досягнення доведення зерна до такої вологості, коли припиняється або значно уповільнюється життєдіяльність шкідників і розвиток мікрофлори. Вологість зерна є визначальним показником ефективності його зберігання. Зерно пшениці, жита, ячменю, гречки, кукурудзи повинні мати вологість не вище як 14%. Пшеницю як правило, розміщують та зберігають у чистих, сухих, без сторонніх запахів, незаражених шкідниками зерносховищах, згідно з вимогами санітарних правил. Зерно зберігається переважно насипом,окрім посівного матеріалу, який зберігається в тарі (як правило в мішках), з метою збереження сортової і фізичної чистоти.
Варто нагадати, що партії зерна уражені шкідниками, розміщують окремо від неуражених, в яких шкідники не виявлені, щоб не допустити перезараження. Зазвичай для цього виділяють один склад або групу складів, які ізольовані від інших. Спостерігають за кожною партією зерна та визначають стан зернової маси, її вологість, вміст домішок, стан пошкодження шкідниками, показники свіжості(колір і запах). У партіях насіннєвого зерна додатково перевіряють його схожість і енергію проростання. Виключно обов`язковим є ретельний і постійний контроль за станом зернової маси хлібних запасів щодо пошкодження шкідниками, адже втрати від комірних шкідників можуть досягати 30-50%, при цьому в більшості випадків повністю втрачаються продовольчі, фуражні та насіннєві якості зерна. Загально відомо,що в дуже сухих умовах кліщі зовсім не розвиваються, а більшість комах розвиваються вкрай повільно. А от підвищена вологість зерна (як в цьому році) сприяє розвитку шкідників, крім того, можна визначити місця їхнього скупчення (у вологих місцях самих сховищ).
Найпоширенішими і небезпечними шкідниками зерна та зернової продукції є комірний та рисовий довгоносики, зерноїд, хрущаки, борошноїди, вогнівки і інші. Крім того зерновим запасам завдають шкоди звичайна хатня миша,пацюки і інші мишоподібні гризуни, які до речі постійно мігрують. Гризуни не тільки їдять зерно, але й пошкоджують приміщення, обладнання, є переносниками різних інфекцій, таких як енцефаліт, холера, ящур, чума. Знищення шкідливих комірних шкідників забезпечують заходи з очищення, сушіння, прогрівання, охолодження, промороження приміщень, збирання комах і кліщів за допомогою пилососів і інших засобів, а також застосовується фумігація, дозволеними відповідним «Переліком пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні». Зараз країна знаходиться в край важкому стані в зв`язку з агресією Російської Федерації, проте кожен з нас на своєму місці повинен займатися своєю справою і цим відповідно прискорювати нашу перемогу. Перемога буде за нами! Слава Україні!
Лубенське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області
