Амброзію кожен з пересічних громадян знає, як говориться, в обличчя. Це  однорічна, яра рослина, за формою і зовні чимось схожа на листя привабливих  квітів-чорнобривців, а вірніше – полину гіркого (звідки і назва – амброзія полинолиста). Батьківщиною цього зеленого агресора, від якого страждають алергики, є Америка. Її виявлено в усіх областях України і 25 районах області. В нашому районі немає жодного населеного пункту, узбіччя шляхів, кладовищ і інших неорних земель, де не було б хоча поодиноких її екземплярів.

Амброзія  має  прямостояче, досить розгалужене, опушене короткими  волосками стебло. Корінь стиржневий, веретеноподібний, розгалужений, проникає на глибину до 4 метрів. Розмножується  амброзія  насінням, яке  утворює у великій кількості – від 40 до 100 тисяч насінин, яке зберігає  схожість в ґрунті до 40  років. Амброзія  здатна  інтенсивно відростати  після  неодноразового її скошування, це слід враховувати під час проведення боротьби з нею. Вона також надмірно висушує  і виснажує ґрунт, тому  при  великому забур`яненні всі оточуючі рослини навколо неї гинуть. Крім конкуренції за елементи живлення та вологу, амброзія  впливає алелопатично  активними  речовинами, як на проростання насіння, так і на  ріст культурних  рослин. (Алелопа́тія – властивість рослин, грибів, мікроорганізмів виділяти органічні сполуки, які пригнічують проростання, ріст, розвиток і здатність до розмноження інших організмів). При сильному засміченні посівів багаторічних  трав та луків амброзією якість корму різко знижується при згодовуванні  тваринам через наявність гірких речовин і ефірних масел, зокрема в корів смак молока стає гірким.

Поширюється амброзія полинолиста водними потоками на значні відстані, так як насіння довго тримається на воді, тому що в нього є повітряний мішок. Зимою з нескошених рослин злітає насіння яке переноситься вітром. Птахами, для яких  насіння є кормом, транспортом, а також  взуттям  людей, до якого насіння  прилипає разом з ґрунтом. Насіння амброзії може бути занесене з вітчизняним і імпортним насінням, продовольчим зерном, продуктами переробки зерна, відходами від переробки насіння сільськогосподарських культур, з сіном, соломою, силосом, підстилкою, розсадою і іншими матеріалами. В останні роки засмічувати вона почала і  пізні польові культури (особливо соняшник, сою, зернову кукурудзу). Цю обставину слід враховувати господарникам широко впроваджуючи в  виробництво самохідні обприскувачі з кліренсом до двох метрів, що  дає змогу застосовувати внесення гербіцидів в більш пізні строки, коли з`являються  сходи амброзії полинолистої. Це слід враховувати сільськогосподарським товаровиробникам всіх форм власності зокрема при вирощуванні таких  прибуткових культур як соняшник, кукурудза, соя. Засмічені посіви цих  культур після збирання ретельно не очистить жодна зерноочисна техніка, а при  виявленні в зерні насіння амброзії на господарство, що його вирощувало, буде  накладений особливий карантинний режим і вирощене збіжжя не захоче  придбати жоден покупець, а придбане збіжжя повертається відправнику. Тому, не слід допускати обсіменіння рослин амброзії полинолистої, тим запобігти її подальшому поширенню. Найефективніший спосіб боротьби – це  виривання з корінням, якщо ж розпочали косить, то косити її слід постійно запобігаючи пилкоутворенню та обсіменнінню.

Раніше, коли контролюючі органи (карантин, захист рослин, екологія, санепідемстанція) хоч хай і не значними штрафами, проте зобов`язували  сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності, фермерів, приватних підприємців, всіх громадян боротися з нею. Це в якійсь мірі сприяло  запобіганню подальшого її поширення, запобіганню шкоди здоров`ю громадян, особливо чутливих до алергії. То зараз, через накладений мараторій на  проведення інспекторських перевірок, контролюючі органи можуть лише  рекомендувати здійснювати комплекс заходів по боротьбі з нею. Відповідно таке ставлення громадян до заходів боротьби з нею, вони говорять: «А що ти мені можеш зробить?» на вимогу інспектора скосити бур`яни (в т.ч. карантинні –  ту  ж  амброзію) хоча б біля власного помешкання, дитячого майданчика, дитсадка, школи, лікарняного  закладу і іншого громадського місця. З таким ставленням до навколишнього середовища та оточуючих гарантую, що в  недалекому майбутньому будемо мати нажаль негативний результат через неконтрольовану епізотичну ситуацію. Так в свій час віднеслися до появи полосатого заокеанського гостя – колорадського  жука, американського білого метелика, клена ясинолистого (американського) і інших. На підході крім  амброзії полинолистої упевнено завойовує наші землі ваточник сирійський, шкідники сої – чортополохівка, кукурудзи – західний кукурудзяний жук, бавовникова совка, соняшникова шипоноска, південноамериканська томатна  міль і інші карантинні і нові шкодочинні об`єкти. Саме тому, всім громадянам, а особливо фермерам, дачникам, всім сільськогосподарським  товаровиробникам бути пильними і виявивши невідому Вам рослину, шкідника  чи  хворобу  рослин  прошу  звертатися  в  відділ  контролю  за  обігом  засобів  захисту рослин управління фітосанітарної безпеки Головного управління  Держпроспоживслужби в Полтавській області (по Хорольському району) розташованої за адресою: м.Хорол, вулиця Незалежності, 88, приміщення управління  агропромислового розвитку, де як говориться : «Завжди до Ваших послуг!».