Шкідливість амброзії полинолистої та методи боротьби з нею

Амброзія, здається кожен з пересічних громадян знає цю рослину, як говориться, в обличчя. Це однорічна, яра рослина, за формою і зовні чимось схожа на листя привабливих квітів-чорнобривців, а вірніше – полину гіркого (звідки і назва – амброзія полинолиста). Батьківщиною амброзії полинолистої, як і більшість шкодочинних об`єктів у нас в Україні, є Америка. Її виявлено в усіх колишніх 25 областях України і 25 районах області.

У Хорольській міській територіальній громаді немає жодного населеного пункту, узбіччя шляхів, залізничних насипів, кладовищ та інших земель, де немає хоча б поодиноких її екземплярів. Вона має прямостояче, досить розгалужене, опушене короткими волосками стебло. Корінь стиржневий, веретеноподібний, розгалужений, проникає на глибин до 4 метрів. Розмножується амброзія насінням, яке утворює у великій кількості – від 40 до 100 тисяч насінин, яке зберігає схожість в ґрунті до 40 років. Амброзія здатна інтенсивно відростати після неодноразового її скошування, це слід враховувати під час проведення боротьби з нею. Вона також надмірно висушує і виснажує ґрунт, тому при великому забур`яненні всі оточуючі рослини навколо неї гинуть. Крім конкуренції за елементи живлення та вологу, амброзія впливає алелопатично активними речовинами, як на проростання насіння, так і  на ріст культурних рослин.   

При сильному засміченні посівів багаторічних трав та луків амброзією якість корму різко знижується при згодовуванні тваринам через наявність гірких речовин і ефірних масел, зокрема в корів смак молока стає гірким. Поширюється амброзія полинолиста водними потоками на значні відстані, так як насіння довго тримається на воді, тому що в нього є повітряний мішок. Зимою з нескошених рослин злітає насіння, яке переноситься вітром та птахами, для яких насіння є кормом, транспортом, а також взуттям людей, до якого насіння прилипає разом з ґрунтом. Насіння амброзії може бути занесене з вітчизняним і імпортним насінням, продовольчим зерном, продуктами переробки зерна, відходами від переробки насіння сільськогосподарських культур, з сіном, соломою, силосом, підстилкою, розсадою і іншими матеріалами. В останні роки засмічувати вона почала і пізні польові культури (особливо соняшник, сою, зернову кукурудзу). Цю обставину слід враховувати господарникам широко впроваджуючи в виробництво самохідні обприскувачі з кліренсом до двох метрів, що дає змогу застосовувати внесення гербіцидів в більш пізні строки коли з`являються сходи амброзії полинолистої. Це слід враховувати сільськогосподарським товаровиробникам всіх форм власності, зокрема при  вирощуванні таких прибуткових культур, як соняшник, кукурудза, соя. Засмічені посіви цих культур після збирання ретельно не очистить жодна зерноочисна техніка, а при виявленні в зерні насіння амброзії на господарство, що його вирощувало, буде накладений особливий карантинний режим і вирощене збіжжя не захоче придбати жоден покупець, або ж повернеться відправнику. Тому, не слід допускати обсіменіння рослин амброзії полинолистої, тим запобігти її подальшому поширенню. Найефективніший спосіб боротьби – це виривання з корінням, якщо ж розпочали косить, то косити її слід постійно, запобігаючи пилкоутворенню та обсіменнінню.

Раніше, коли контролюючі органи (карантин, захист рослин, екологія, санепідемстанція) хоч і не значними штрафами, проте зобов`язували сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності, фермерів, приватних підприємців, всіх громадян боротися з амброзією. Це в якійсь мірі сприяло запобіганню подальшого її поширення, нанесенню шкоди здоров`ю громадян, особливо чутливих до алергії. Однак зараз, через накладений мараторій на проведення інспекторських перевірок, контролюючі органи можуть лише рекомендувати здійснювати комплекс заходів по боротьбі з нею. Відповідно таке ставлення громадян до заходів боротьби з нею, вони говорять: «А що ти мені можеш зробить?» на вимогу інспектора скосити бур`яни (в т.ч.карантинні – ту ж амброзію) хоча б біля власного помешкання, дитячого майданчика, дитсадка, школи, лікарняного закладу чи іншого громадського місця. З таким ставленням до навколишнього середовища та оточуючих, на жаль, гарантовано будемо мати в недалекому майбутньому негативний результат через неконтрольовану епізотичну ситуацію. Так в свій час віднеслися до появи полосатого заокеанського гостя – колорадського жука, американського білого метелика, клена ясинолистого (американського) і інших. На підході крім амброзії полинолистої упевнено завойовує наші землі ваточник сирійський, шкідники сої – чортополохівка, кукурудзи – західний кукурудзяний жук, бавовникова совка, соняшникова шипоноска, південноамериканська томатна міль і інші карантинні і нові шкодочинні об`єкти. Саме тому, всі громадяни, а особливо фермери, дачники, всі сільськогосподарські товаровиробники повинні бути пильними і, виявивши невідому вам рослину, шкідника чи хворобу рослин, прохання звертатися у відділ фітосанітарної безпеки Лубенського районного управління Головного управління Держпроспоживслужби в Полтавській області (по Хорольській ОТГ) розташованої за адресою: м.Хорол, вулиця Небесної Сотні, 122, приміщення Хорольської районної державної лікарні ветеринарної медицини, де як говориться: «Завжди до Ваших послуг».

Спеціаліст відділу фітосанітарної безпеки Лубенського районного управління Головного  управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Василь БАГНО