У п’ятницю, 23 травня 2025 року, у День, коли Україна вшановує Героїв та морських піхотинців, відбулися урочистості з нагоди відкриття меморіальної дошки Герою Хорольщини – Станіславу Леонідовичу Остапенку. Мітинг-реквієм вшанування пам’яті молодого Воїна, уродженця села Левченки Клепачівського старостату Хорольської громади, відбувся в Опорному закладі «Новооріхівський ліцей імені О.Г.Лелеченка» Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області.
18 лютого 2025 року відбулося засідання виконавчого комітету Хорольської міської ради, на якому було розглянуто низку важливих питань, що стосуються соціально-економічного розвитку громади, житлових питань, підтримки військовослужбовців та їхніх родин, містобудування, комунального господарства та захисту прав дітей.
У пʼятницю, 13 грудня 2024 року в залі засідання згідно розпорядження міського голови Сергія Волошина та за його головування відбулося пленарне засідання 63 позачергової сесії. У засіданні взяли участь 14 депутатів із 26 у персональному складі ради, начальники, спеціалісти відділів виконавчого комітету та керівники структурних підрозділів міської ради. До розгляду важливих питань з життєдіяльності громади долучилися депутат Полтавської обласної ради, головний лікар КНП «Хорольська міська лікарня» Михайло Виноград та голова Лубенської районної ради Тетяна Качаненко.
У війни немає жодних правил. Вона вражає жорстокістю і кількістю людських втрат. Вже неможливо осягнути масштаби трагічних наслідків для України та для тих родин, які втратили найближчих і найдорожчих від посягань агресора. Можна повернути окуповані рашистами землі, можна відбудувати зруйновані диким племенем орків міста і села. Біда у тому, що неможливо воскресити із мертвих убитих рашистськими загарбниками людей.
У війни немає правил. Вона вражає жорстокістю і кількістю людських втрат. Вже неможливо осягнути масштаби трагічних наслідків для України та для тих родин, які втратили найближчих і найдорожчих. Можна повернути окуповані рашистами землі, можна відбудувати зруйновані диким племенем орків міста і села. Біда у тому, що неможливо воскресити з мертвих убитих рашистськими катами людей.
Ще одне молоде життя забрала невблаганна кровопролитна російсько-українська війна. Ворог не думає зупинятися, не шкодуючи ні військових, ні цивільне мирне населення. І кількість жертв на лінії розмежування і на всій території України, куди дістали ракети оскаженілих рашистів, уже неможливо осягнути. Замість медозборів, кожен ранок серпня гірчить полином і ми все більше отримуємо трагічні звістки і новини, не встигаючи оговтуватись від масштабних наслідків сучасної війни.
У пеклі жахливої російсько-української війни впродовж 8 років Хорольська громада втратила вже 30 земляків-військовослужбовців. Серце крається від болю, бо ми втрачаємо найкращих синів України. Російські окупанти занапастили ще одне молоде життя вірного сина України – Сергія Леонідовича Радька, 08.03.1981 р.н., уродженця села Радьки Староаврамівського старостинського округу Хорольської міської територіальної громади.
