Визнання героїзму та жертовності в обороні України не мають терміну давності. Тож, родини Героїв-захисників, які повернулися на рідну Хорольщину «на щиті» в 2023 році, цьогоріч отримали високі почесні нагороди – ордена «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) та посвідчення до них. Посмертне нагородження є важливим символом пошани та вдячності від імені Президента, держави та суспільства за відважний ратний подвиг.
Війна не жаліє нікого. Вона безжально вбиває, спустошує, трощить, спопеляє, розбиває, зрівнює з землею збудований віками й не одним поколінням цивілізований світ. Найстрашніші втрати у війні з російськими окупантами – це втрати людські. Усе можна повернути, відбудувати, але не воскресити із мертвих людські життя. Ще одне людське життя, на жаль, обірвала російська армія здичавілих варварів-загарбників ХХІ століття.
Часи випробувань для сучасної України – це непрості випробування для кожного з нас. Російський агресор прийшов до нас з війною, розділивши життя на «до» і «після». Щодня війна приносить горе, скорботу та втрати в українські родини. Ще в одну хорольську родину прийшла страшна звістка з фронту про загибель Героя-захисника. 17 травня 2024 року в бою за Батьківщину поблизу н.п. Красногорівка Покровського р-ну Донецької обл. загинув наш земляк, солдат, водій стрілецького батальйону – Горбунов Станіслав Леонідович.
У п’ятницю, 15 березня, у плановому порядку згідно з розпорядженням міського голови та за його головуванням відбулося перше пленарне засідання 53 сесії. У сесії взяли участь 19 депутатів міської ради та депутати Полтавської обласної ради – Фахраддін Мухтаров та Олег Баканов. У ході розгляду внесених на розгляд сесії ключових питань, першочергово прийнято рішення щодо виділення коштів на потреби ЗСУ та відділенню поліції №2 Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області.
Указом Президента України «Про відзначення державними нагородами України» від 08.12.2023 №817/2023 нашого земляка-військовослужбовця із с.Новоаврамівка, солдата Михайла Леонідовича Мар’ясова (13.02.1988 р.н.) відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Ще одне молоде життя забрала невблаганна кровопролитна російсько-українська війна. Ворог не думає зупинятися, не шкодуючи ні військових, ні цивільне мирне населення. І кількість жертв на лінії розмежування і на всій території України, куди дістали ракети оскаженілих рашистів, уже неможливо осягнути. Замість медозборів, кожен ранок серпня гірчить полином і ми все більше отримуємо трагічні звістки і новини, не встигаючи оговтуватись від масштабних наслідків сучасної війни.
Трагічні звістки з фронту не дають налюбуватися буйним розквітом весни, насолодитися сонячним чистим небом. Усі яскраві барви затьмарюють горе, сум, відчай і біль гірких втрат. Ці почуття постійно супроводжують українців і вся краса навколишнього світу нині має занадто страшну ціну… У розквіті весни згасають молоді життя у пеклі кровопролитної російсько-української війни.
Не встигає висихати від сліз гірких втрат площа біля пам’ятника Т.Г. Шевченку. Чергова трагічна звістка сколихнула Хорольську громаду. Надійшло сповіщення про смерть молодого Героя – Беркути Дмитра Леонідовича. До останнього подиху старший солдат залишався вірним військовій присязі та гідно боронив Батьківщину від російської навали.
У пеклі жахливої російсько-української війни впродовж 8 років Хорольська громада втратила вже 30 земляків-військовослужбовців. Серце крається від болю, бо ми втрачаємо найкращих синів України. Російські окупанти занапастили ще одне молоде життя вірного сина України – Сергія Леонідовича Радька, 08.03.1981 р.н., уродженця села Радьки Староаврамівського старостинського округу Хорольської міської територіальної громади.