Слово «пам’ять» сьогодні звучить особливо болісно. Воно відлунює у серцях важким дзвоном скорботи, коли Хорольська громада знову схиляє голови перед світлою пам’яттю свого Захисника. До Хорольського краю «на щиті» повернувся ще один Герой – Олександр Геннадійович Чистяков, який до останнього залишався вірним військовій присязі, українському народові та своїй державі.
У кожної громади є люди, які своєю щоденною працею, професіоналізмом і людяністю формують її добру славу. Саме такі особистості стають прикладом відданості обраній справі, невтомного служіння людям і незламного прагнення до професійного розвитку. Серед них – лікар-хірург, завідувач хірургічного відділення КНП «Хорольська міська лікарня», депутат Хорольської міської ради VIII скликання – Віталій Володимирович Цілюрик.
Ридає матінка-земля вже не слізьми, а кривавими потоками рік… Чорнокрила війна безжально вириває з життя найкращих синів України, цвіт нації, тих, кому ще б жити, мріяти, кохати й творити гідне майбутнє рідної держави. Нестерпний біль і невимовна скорбота знову огорнули Хорольську громаду, а Україна втратила ще одного свого вірного Захисника, уродженця села Попівка Новоаврамівського старостату, юного Героя – Богдана Володимировича Шукліна.
Білим цвітом, що тихо облітає з дерев, і першим теплом весняного сонця Хорольщина зустріла свого полеглого Захисника – Владислава Олеговича Олійніченка. Йому назавжди лише двадцять… Вік, у якому тільки починають будувати мрії, тільки починається пізнання світу й доросле життя. Він же віддав своє життя за свободу рідної землі, за Україну, за кожного з нас.
ШАНОВНІ ПРАЦІВНИКИ БІБЛІОТЕЧНОЇ СИСТЕМИ ХОРОЛЬСЬКОЇ ГРОМАДИ!
Прийміть щирі привітання з вашим професійним святом – Всеукраїнським Днем бібліотек!Бібліотека – це велика планета книг, журналів і газет, зосередження мудрості віків і сховище знань людства. Головними гідами цієї планети є бібліотекарі – мудрі, знаючі і віддані своїй роботі люди, які доброзичливо зустрінуть вас, вислухають і обов’язково кожному допоможуть порадою вибрати книгу до душі.
Віками пам’ятатиме Хорольська громада та вся Україна той нестерпний біль від втрат, що все частіше озивається жалобою і молитвами за загиблими Воїнами. Особливо болісну втрату зазнала сім'я та друзі після трагічної загибелі мешканця міста Хорола в статусі внутрішньо переміщеної особи, солдата Євгенія Вікторовича Лук’янченка. Не лише від кулі ворога гинуть наші Захисники, а й від масованих ракетних обстрілів ще на етапі їх підготовки до зіткнення з ворогом на передовій лінії оборони.
Міжрегіональний центр професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Хорол з глибоким сумом повідомляє про непоправну втрату – 8 червня 2025 року після тяжкої хвороби відійшов у вічність наш колега і добрий друг Литвишко Віктор Васильович.
Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна… Війна, яка вбиває, нищить і калічить. Вже одинадцять років наша країна втрачає кращих своїх синів і доньок, які захищають нас у війні з російською федерацією та її найманцями. Наш народ переживає найтрагічніші сторінки своєї історії. Серце крається від жалю за всіх загиблих у цій кривавій та лютій війні.
У засвіти відлетіла світла душа Балюк Віри Іванівни
У понеділок, 19 серпня 2024 року, перестало битися серце людини, яка залишила після себе світлий слід доброти і людяності. Немає такої людини із тих, хто її знав, яка могла б висловити заперечення стосовно того, що Віра Іванівна – жінка рідкісної вдачі з притаманними їй мудрістю, розсудливістю, ясним розумом, тактовністю, ввічливістю, привітністю, порядністю, чесністю, відповідальністю.
