Лариса Дмитрівна народилася 3 липня 1931 року в місті Хоролі, і все життя здійснювала своє служіння місту та людям в сфері охорони здоров’я. Більше 40 років вона працювала кухарем у Хорольській міській лікарні (нині КНП «Хорольська міська лікарня» Хорольської міської ради), де своїм талантом і теплом дарувала радість пацієнтам і колегам.
Стартує обласна рекламна кампанія залучення дівчат до вступу до ліцеїв Полтавщини з посиленою військово-фізичною підготовкою. Організатор – громадська організація “Інша Жінка” спільно з Кременчуцьким та Полтавським ліцеями, Департаментом освіти і науки Полтавської облдержадміністрації, Полтавською обласною військовою адміністрацією.
Щоденно серця українців переповнюються нестерпним болем втрат. Поки на міжнародній політичній арені вирішується доля України у лабіринтах змов із країною-терористом, у несправедливій війні ми втрачаємо найкращих. Нашу націю нищать, з нашою країною не рахуються і таке не пробачається. Тим більше не пробачаються загублені життя Захисників, які з честю стали на захист рідної землі. Не пробачаються загублені життя і зламані долі мільйонів мирних українців.
У ці травневі дні ми вшановуємо пам’ять мільйонів життів українців, безжально обірваних Другою світовою війною. Ми віддаємо данину пам’яті мирному цивільному населенню, які втратили життя у вихорі воєнного лихоліття. Ми дорого заплатили за перемогу над нацизмом. На руїни та згарища було перетворено тисячі міст і сіл. Ми занадто дорого нині платимо за право на життя під мирним небом України.
Так почала розповідь про своє життя довгожителька Хорольської громади – Віра Павлівна Теренько. Тільки уявіть, серед нас живуть люди, тривалість життя яких охоплює ціле століття, історичну епоху із незліченних подій. 16 березня 2024 року мешканка міста Хорола Віра Павлівна відзначила 100-річний ювілей у колі найближчих і найрідніших людей.
Ворожа сила зла, що виходить з глибин рашистського дна, намагається занапастить Україну і весь наш народ. Вторгненням в Україну росія розвʼязала першу в XXI столітті континентальну війну в Європі. Наслідки цієї геополітичної війни за 510 днів протистояння кремлівському агресору вражають масштабами руйнувань і людських втрат. У цій страшній війні ми втрачаємо найкращих синів і доньок.
До скорботної сторінки полеглих Героїв з Хорольської громади вписано історію життя мешканця с.Новий Байрак Андріївського старостинського округу – Брижка Віталія Миколайовича, який навічно став у стрій Небесної варти. Страшна звістка про його загибель прийшла до рідних із фронту зранку 10 травня 2023 року. Траурна церемонія прощання з полеглим Героєм відбулася 12 травня у середмісті Хорола, на площі Тараса Шевченка.
Перші дні весни дарують нам свято жіночності та краси, яке уособлює такі одвічні поняття, як жінка, матір, любов, краса і добро. 8 березня у Хорольському базовому будинку культури відбулися святкові заходи з нагоди Міжнародного дня боротьби за права жінок і міжнародний мир.
У останній лютневий день Хорольська громада попрощалася з молодим воїном, який навічно повернувся до рідного краю на щиті із поля бою. 24 лютого 2023 року, у річницю повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, загинув мешканець громади, родом із села Клепачі, старший солдат, водій роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців – Дмитро Станіславович Остапенко.
Небо плаче зливами, оплакуючи тіла полеглих захисників із Хорольського краю. 17 листопада багатолюдна громада попрощалася із земляками, які полягли на полю бою 9 листопада 2022 року. Унаслідок ворожого авіаудару в місті Бахмуті Донецької області загинули наші земляки-військовослужбовці – РЕШТА Володимир Федорович (21.07.1963 р.н.) із с.Березняки та КИСЛЯК Віктор Васильович (14.06.1977 р.н.) із с.Єрківці. Разом дружили, пліч-о-пліч стримували ворожі атаки і разом повернулися однією дорогою на вічний спочинок…
