Є люди, чия присутність стає невід'ємною частиною життя громади. Вони не шукають гучних слів чи визнання, а просто щодня творять добро, підтримують інших, працюють чесно і самовіддано. Коли такі люди відходять у вічність, здається, що світ стає тихішим, а людських сердець торкається невимовний біль. Хорольська міська територіальна громада з глибоким сумом сприйняла звістку про непоправну втрату. Після тривалої тяжкої хвороби на 61-му році життя відійшов у засвіти Василь Іванович Лантух – людина великої душі, мудрий керівник, успішний підприємець, благодійник і справжній професіонал своєї справи, який залишив по собі не лише вагомі здобутки, а й світлу пам'ять у серцях багатьох людей.
Василь Іванович народився 22 березня 1966 року в мальовничому селі Мацківці Лубенської міської територіальної громади. Йому судилося прожити життя, сповнене чесної праці, порядності, людяності та безкорисливого служіння людям. Саме тут, у родинному теплі й любові батьків, формувалися його характер, працелюбність, відповідальність і щире прагнення робити добро щиро і безкорисно.
Після успішного закінчення Мацківської загальноосвітньої школи Василь Іванович здобув фах бухгалтера у Лубенському технікумі (нині – Відокремлений структурний підрозділ «Лубенський фінансово-економічний фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету»). Аналітичний склад розуму, наполегливість і високий професіоналізм допомогли йому побудувати успішну кар'єру в фінансово-економічній сфері. Працював у фінансовому управлінні Лубенської районної державної адміністрації, очолював Лубенське відділення Пенсійного фонду України.
Та найбільш яскраво його талант керівника і господаря розкрився у підприємницькій діяльності. Значну частину свого життя Василь Іванович присвятив розвитку харчової промисловості, очолюючи ТОВ «ФІРМА "ЖАДАНА"». Завдяки його далекоглядності, наполегливості та відповідальному ставленню до справи підприємство стало відомим далеко за межами громади. Виготовлена тут солодка продукція здобула прихильність споживачів в Україні та за її межами, а сам керівник заслужив беззаперечний авторитет серед працівників, партнерів і всіх, хто мав честь працювати поруч із ним.
Найбільшим його життєвим багатством були не виробничі досягнення, а людяність і велике чуйне серце. Василь Іванович був із тих людей, які ніколи не проходять повз чужу біду. Його благодійність не потребувала розголосу, адже добро він творив тихо, щиро і від душі. Він підтримував проведення соціокультурних заходів, дитячих свят, допомагав дітям-сиротам, людям похилого віку, особам з інвалідністю, родинам, які опинилися у складних життєвих обставинах. Для багатьох він став тією людиною, яка в найважчий момент простягнула руку допомоги, подарувала надію і віру в людську доброту. Його добре ім'я назавжди залишиться вписаним в історію Хорольської громади. Добрі справи не згасають разом із життям людини – вони продовжують жити у вдячній пам'яті тих, кому він допоміг, кого підтримав, кому подарував частинку своєї душі.
На жаль, тяжка хвороба виявилася сильнішою за сподівання на одужання. Згасла життєва свічка, але не згасне світло пам'яті про Василя Івановича. Воно житиме у його добрих справах, у щирих усмішках врятованих від відчаю людей, у вдячних серцях і в любові рідних.
Хорольська міська територіальна громада розділяє невимовний біль непоправної втрати та висловлює щирі співчуття дружині Любові Василівні, донькам Юлії та Вікторії, зятям Олексію та Олександру, онукам Іллі, Поліні, Глібу та Данилу, усім рідним, близьким, друзям, колегам і кожному, для кого передчасний відхід Василя Івановича став особистою трагедією.
Увага! Траурна церемонія прощання відбудеться у середу, 08.07.2026 об 11:00 год. в м.Лубни, по вул. Олександрівська, 244 б, а чин поховання – у його рідному селі Мацківці.
Світла, добра і вдячна пам'ять про Василя Івановича Лантуха назавжди залишиться в наших серцях.
Вічна і світла пам'ять…
