У вівторок, 3 лютого 2026 року, Хорольську громаду сколихнула гірка й болюча звістка – передчасно обірвалося життя нашого товариша, доброго друга й щирої людини Абуассби Бахааеддіна С.М. У четвер, 5 лютого 2026 року, хорольці попрощалися з «Бахою» біля адміністративної будівлі Територіального центру соціального обслуговування Хорольської міської ради.
Опадає листва з дерев, і в зажурі важчає небо. Одне за одним прилітають із фронту сповіщення про смерть, що розривають душу кожного українця. Хорольську громаду знову сколихнула трагічна звістка – у боях за Україну загинув наш земляк, Кривчун Олександр Віталійович, уродженець села Мала Попівка Новоаврамівського старостату.
Пам’ять…Таке коротке слово. Вона нетлінна і вічна…. Пам’ять за загиблими – ніколи не згасне! Йдуть від нас кращі з кращих. Нічим не заповнити ці втрати. Жодними словами не утішити рідних і близьких. І одне лише може пом’якшити гіркоту втрат – це наша пам’ять, це розуміння того, що жертви не були марними..
Кінець навчального року завершується приємними, щемними і теплими моментами – урочистими лінійками на шкільних подвір’ях, де лунають останні дзвоники. 30 травня 2025 року в закладах загальної середньої освіти Хорольської міської ради відбулося традиційне й водночас зворушливе свято – Останній дзвоник. Урочистості об’єднали школярів, учителів, батьків та гостей Хорольської громади, ставши символічним завершенням ще одного навчального року, сповненого викликів, здобутків та важливих життєвих уроків.
В Україні щороку, 14 грудня, відповідно до Указу Президента України, починаючи з 2006 року, вшановують тих, хто ціною героїчних зусиль, а часто – власного життя і здоров’я, зумів зупинити «ядерного монстра». Ця дата обрана не випадково, адже саме в цей день відбулася здача в експлуатацію об’єкта «Укриття» – захисного саркофагу, який забезпечив зберігання радіоактивних відходів на аварійному четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Так було поставлено умовну крапку в боротьбі з чорнобильським лихом.
На вогневому рубежі Бахмутської лінії фронту загинув наш земляк-військовослужбовець із с.Покровська Багачка – Роман Михайлович Зуб. 2 жовтня трагічна звістка донеслась із Донбасу на Хорольщину і полином гірчить ще одна важка втрата. Хорольська громада зібралася 4 жовтня на площі Шевченка, аби провести у засвіти ще одного полеглого Героя. На щиті повернулися з поля бою на Хорольщину 54 Воїни світла, відважні борці за незалежність Україну. 54 титани Небесного воїнства навічно триматимуть небо над нами. Втім, доля багатьох земляків-військовослужбовців досі залишається невідомою…
Хорольська громада провела у вічність ще одного полеглого за Батьківщину Героя. На щиті із поля бою повернувся на вічний спочинок до батьківського рідного краю ще один Захисник – Скрипніченко Олександр Сергійович. У 33-річному віці навічно обірвалося його життя і перестало битися відважне серце справжнього Воїна.
Зі сходу починає променіти сонце, все прокидається, оживає й наповнюється життям. Та все частіше зі сходу доносяться страшні звістки про обірвані життя. З пекучим болем і гірким смутком сприйняли хорольці страшну новину про загибель трьох земляків-військовослужбовців на східних рубежах України.
В Україні щороку, 14 грудня, відповідно до Указу Президента України, починаючи з 2006 року, вшановують тих, хто ціною героїчних зусиль, а часто – власного життя і здоров’я, зумів зупинити «ядерного монстра». Ця дата обрана не випадково, адже саме в цей день відбулася здача в експлуатацію об’єкта «Укриття» – захисного саркофагу, який забезпечив зберігання радіоактивних відходів на аварійному четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Так було поставлено умовну крапку в боротьбі з чорнобильським лихом.
Страшний голод, що штучно створили на нашій землі у 1932-1933 роках забрав за різними оцінками до 10 млн. життів. Людей, що своєю тяжкою працею самі вирощували зерно, залишили без окрайця хліба.
Сьогодні, 22 листопада 2019 року, у пам’ять про них зібралася хорольська громада у підніжжя високого хреста, що символізує нашу шану й співчуття до цих безневинних жертв режиму. Разом із активом громади, представниками установ, організацій, підприємств, навчальних закладів міста, прийшли до цього місця й поклали квіти. Школярі встановили лампадки, щоб ушанувати пам’ять тих, чиє життя забрав Голодомор.
