22 червня Хорольська міська територіальна громада разом із всією Україною відзначає жалобну дату – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні та 83-і роковини початку війни 1941-1945 років. Ця скорботна дата для українців наповнена гострим болем і смутком, бо наш народ засвоїв уроки історії, а в сучасних реаліях ще й заново переживає буремні воєнні часи через збройну агресію вже не нацистської, а рашистської країни.
Війна особливо загострила відчуття короткочасності життя, його крихкості. Короткочасним стало життя молодого Воїна-захисника, який мужньо й героїчно боронив Україну. 2 травня, у велике православне свято Чистого четверга, Хорольську громаду сколихнула трагічна звістка про втрату Захисника-нацгвардійця, нашого земляка, мешканця Штомпелівського старостату – Ковшова Володимира Петровича…
Війна особливо загострила відчуття короткочасності життя, його крихкості. Короткочасним стало життя молодого Воїна-захисника, який мужньо й героїчно боронив Україну. 2 травня, у велике православне свято Чистого четверга, Хорольську громаду сколихнула трагічна звістка про втрату Захисника-нацгвардійця, нашого земляка, мешканця Штомпелівського старостату – Ковшова Володимира Петровича…
Війна особливо загострила відчуття короткочасності життя, його крихкості. Короткочасним стало життя молодого Воїна-захисника, який мужньо й героїчно боронив Україну. 2 травня, у велике православне свято Чистого четверга, Хорольську громаду сколихнула трагічна звістка про втрату Захисника-нацгвардійця, нашого земляка, мешканця Штомпелівського старостату – Ковшова Володимира Петровича…
Війна особливо загострила відчуття короткочасності життя, його крихкості. Короткочасним стало й життя молодого Воїна, який мужньо й героїчно боронив Україну. 2 травня, у велике православне свято Чистого четверга, Хорольську громаду сколихнула трагічна звістка про втрату Захисника, нашого земляка, мешканця Штомпелівського старостату – Ковшова Володимира Петровича.
Шановні мешканці Хорольської громади, дорогі віряни!
Великдень – одне з найбільших і найсвітліших свят, яке вважається головним днем у році для православних християн. Цього року 5 травня усі християнські церкви світу відзначають свято Воскресіння Христового, яке вже дві тисячі років дбайливо зберігає найвищі духовні цінності всього людства.
Дорогі, любі, милі, вродливі, талановиті, чарівні, а разом з тим – сильні, стійкі, витривалі і незламні, найкращі в усьому світі – наші українки! У найтяжчі часи новітньої історії України ви відкрили всю свою справжню сутність і, як справжні берегині, стали прикладом, еталоном жіночності та боротьби за життя. Українські жінки наділені природою унікальним генетичним спадком великої української нації – щирістю, великодушністю, виваженістю, шляхетністю, чуйністю, терпінням, життєвою мудрістю, внутрішньою і зовнішньою красою, здатністю кохати і бути коханою.
Шановні військовослужбовці Збройних Сил України, відважні Воїни, дорогі та серцю любі наші Захисники та Захисниці України, кращі сини та доньки України!
Прийміть щиросердні вітання із Днем Збройних Сил України. 6 грудня Ви відзначаєте професійне свято, ведучи запеклі бої у повітрі й на морі з російськими окупантами на рідній землі. Ціною надлюдських зусиль і немислимих страшних випробувань Ви міцно тримаєте позиції і вибиваєте ворожих окупантів, звільняючи українські міста і села.
Щороку в четверту суботу листопада Хорольська міська територіальна громада разом з Україною вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Цьогоріч День пам’яті жертв голодоморів припадає на 25 листопада. З нагоди пам’ятної дати – 90-х роковин Голодомору в місті Хоролі та старостинських округах відбулося покладання квітів до місць поховань жертв голодомору та пам’ятних знаків за участі представників влади, працівників міської ради та активу громадськості.
Битва за незалежність і територіальну цілісність України не вщухає і набирає ще більш страшних обертів, ще з більшими трагічними наслідками і людськими втратами. У суботу, 4 листопада, над площею національного генія і пророка Тараса Шевченка у м.Хорол нависли свинцеві важкі хмари. І небо, і багатолюдна громада з сумом проводжали у засвіти полеглих Героїв – хорольця Романа Володимировича Левченка та бахмутчанина Сергія Анатолійовича Сидоренка.
