Війна забирає найцінніше – людські життя, залишаючи по собі чорні хрести, невиплакані сльози й рани, що не загоюються. Та є те, чого не здатні знищити ні ворожі кулі, ні безжальний час, – пам’ять про тих, хто віддав своє життя за Україну, за її свободу, за право рідної землі жити під мирним небом. Знову чорна звістка розітнула тишу Хорольщини, принесла невимовний біль і поселила в серцях людей гіркий смуток.
Повномасштабна війна щодня розтинає українську землю глибокими кривавими ранами, вириваючи з життя найкращих синів і дочок нашого народу. У чорному полум’ї війни згасають людські долі, а в серцях рідних назавжди оселяються невимовний біль, тривога й виснажливе чекання. Для багатьох родин час завмер у страшній невідомості – між крихкою надією на диво і пекучим страхом почути звістку, від якої холоне душа. Довгі місяці пошуків, молитв і безсонних ночей стали важким хрестом для тих, чиї рідні зникли безвісти, захищаючи Україну від жорстокого рашистського ворога.
У Хорольську громаду, мов зловісний чорний крук, знову увірвалася пекуча звістка з передової – звістка, що розтинає серце навпіл. До світлої когорти Воїнів Небесного Легіону долучився 156-й Захисник із Хорольської громади – Вадим Миколайович Куц. Молодий, сповнений сил і планів, він став у стрій оборонців рідної землі, аби затулити собою мирне небо для нас. І тепер його ім’я навіки вписане у скорботний і водночас священний літопис незламності нашого краю.
Війна – страшна, бо залишає після себе не лише зруйновані і спалені села та міста. Ця лиха сила приносить із собою багато горя та страждань, завжди бере у людства найбільшу ціну. Ми вже навчилися миритися з усіма її наслідками, але навчитися жити «БЕЗ» – практично неможливо. І знову Хорольська громада в смутку та скорботі…
Хорольська громада в подвійному траурі й жалобі. Пекучий біль і гіркий смуток чорним крилом вкотре торкнувся нашого краю. У четвер, 06 березня 2025 року, великою родиною хорольці попрощалися з двома Героями-захисниками – Романом Миколайовичем Чигрином та Леонідом Миколайовичем Дешевим, які одночасно з різних фронтових напрямків повернулися «на щиті» на малу Батьківщину.
Український інститут національної пам’яті Інформаційні матеріали до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війни (8 травня)
Минулого року Верховна Рада України Законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» встановила 8 травня як День пам’яті та перемоги - єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує пам’ять загиблих у Другій світовій війні.
10 червня 2022 року, захищаючи нашу Батьківщину на східних рубежах, загинув земляк із села Хильківка Мусіївського старостинського округу Хорольської міської територіальної громади – Марусенко Валентин Васильович. Мешканці всього нашого краю зібралися на центральній площі, у середмісті Хорола, аби віддати шану загиблому воїну й розділити пекучий біль непоправної втрати з його рідними та близькими.
Щороку 22 червня українська спільнота вшановує світлу пам'ять українського та інших народів світу, які стали жертвами Другої світової війни. У рамках відзначення Дня Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні та 80-х роковин початку війни 1941-1945 років Хорольська громада вшанувала пам'ять земляків урочистим мітингом-реквіємом біля меморіального комплексу «Вічний вогонь».
Сьогодні, 15 лютого 2021 року, громада Хорольщини відзначає 32-річницю завершення виведення радянських військ з Афганістану та вшановує пам'ять загиблих учасників бойових дій на території інших держав. За давньою традицією спільнота воїнів-афганців зібралася з нагоди цієї дати на урочисті патріотичні заходи, які відбулися у центральній частині міста Хорола біля пам’ятного знаку афганцям та воїнам-інтернаціоналістам.
Дорогі ветерани! Шановні хорольці та співвітчизники!
Прийміть вітання з нагоди Дня пам’яті та примирення і 75 річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Усе більше віддаляються нас у минуле грізні воєнні роки минулого століття. Коронавірусна пандемія зруйнувала всі плани, тому ювілейну річницю Дня Перемоги ми не зможемо відзначити урочистими мітингом-реквіємом та ходою. Однак вимушені порушення традицій не зменшують нашу шану до подвигу визволителів.
