Щороку 22 червня українська спільнота вшановує світлу пам'ять українського та інших народів світу, які стали жертвами Другої світової війни. У рамках відзначення Дня Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні та 80-х роковин початку війни 1941-1945 років Хорольська громада вшанувала пам'ять земляків урочистим мітингом-реквіємом біля меморіального комплексу «Вічний вогонь».

На знак скорботи й вічної пам’яті учасники урочистого зібрання поклали живі квіти до підніжжя Братської могили радянських воїнів та військовополонених, а також вшанували хвилиною мовчання пам'ять загиблих воїнів, військовополонених і всіх жертв часів Другої світової війни. Серед присутніх у меморіальному заході були представники апарату Хорольської міської ради та її виконавчих органів, Хорольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (колишнього військкомату), а також громадські активісти. Із щирими промовами та патріотичними закликами звернулися до учасників зібрання керуюча справами (секретар) виконавчого комітету Галина Козлова та голова Відокремленого підрозділу організації ветеранів України у Хорольській міській територіальні громаді Олександр Козирод.

Начальник відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Хорольської міської ради Оксана Левіна підготувала тематичний сценарій, у якому розкриті жахливі факти буремних воєнних часів. Страх і горе, відчай і страждання, масовий терор, холод, голод і руйнування – все це довелося пережити хорольцям і всім нашим співвітчизникам у роки нацистської окупації. Як розповіла ведуча, починаючи із світанку 22 червні 1941 року, непідготовлені радянські війська невпинно відступали під натиском нацистів та союзників Гітлерівської Німеччини. За 2,5 місяці була окупована майже вся Україна. Вже 24 червня на Гребінкою Полтавської області з’явився ворожий літак-бомбардувальник, який громив мирне місто. У серпні-жовтні 1941 року полум’я війни охопило всю Полтавщину. 13 вересня німці окупували й наш Хорол. 5 вересня ворог захопив Козельщину і Кобеляки, 16 – Нові Санжари, 21 – Полтаву, 1 жовтня – Чутово, яке героїчно оборонялося 12 днів. 13 жовтня територія Полтавщини була повністю окупована нацистами.

Війна увірвалася, мов чорний смерч, кривавою лінією і нестерпним болем пронизавши кожне серце, кожну долю. У роки окупації в концтаборі «Хорольська яма» за німецькою статистикою загинуло 37650 радянських військовополонених, за радянською – 53317. Згодом різними авторами число жертв нацизму збільшилося до 91 тисячі осіб, а то й до 102. У 7-ми братських могилах, які  знаходяться у різних куточках Хорола, покояться останки замордованих і закатованих до смерті радянських воїнів. Їхні ім’я, на жаль, нам не відомі, але пам'ять про них буде жити вічно у наших серцях.

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Перемога дісталася надто дорогою ціною: впродовж 1939-1945 років за різними даними, зокрема Українського інституту національної пам’яті, загинуло від 50 до 85 мільйонів людей, із яких понад 8 мільйонів – українці. Війна забрала кожного п’ятого нашого співвітчизника.

Сьогодні, потерпаючи від збройної агресії на сході України, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну миру та свободи, ціну людського життя та безпечного існування. Кращі сини і доньки українського народу знову захищають Батьківщину зі зброєю в руках. Знову ми втрачаємо найкращих представників нації, які ціною власного життя боронять кожного з нас, відстоюють державний суверенітет і наш демократичний вибір.

Ми добре засвоїли якою стала ціна кровопролитної війни, тому плекаємо мир на всій планеті. Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам'ять про тих, хто відстояв перемогу в цій жахливій війні. Не забуваймо про тих, хто став жертвою смертельних жорен нацизму.

Ніколи знову хай не повториться!

Автор: Ірина ГРИГОРАШ