На передовій все залежить від волі, рішучості, бойової злагодженості та витривалості. Втім, немає жодних гарантій і жодних шансів вижить, коли ворог нещадно нищить наших захисників шквальним вогнем. 25 липня 2024 року на одному з найзапекліших напрямків фронту, поблизу н.п. Торецьк Бахмутського р-ну Донецької області, наш земляк із с.Радьки Староаврамівського старостату, старший сержант, командир міномету ОМБр ЗСУ – Сергій Валерійович Зибарєв отримав тяжкі поранення при виконанні бойового завдання із захисту Батьківщини.

Шановні мешканці Хорольської міської територіальної громади!

З початку повномасштабної російсько-української війни Хорольська міська громада з пекельним болем і жалобою попрощалася з 13-ма захисниками-земляками. Зі Сходу України знову надійшла страшна звістка про загибель військовослужбовця з Хорольщини – Лози Олександра Васильовича.

У вівторок, 10 травня 2022 року, орієнтовно о 14:00 год. на центральній площі міста Хорола (біля головної сцени) відбудеться панахида та траурна церемонія прощання із земляками-військовослужбовцями, які героїчно загинули на східних рубежах України. Просимо взяти участь у жалобній процесії, аби гідно та з пошаною провести в останню путь наших Героїв.

Герої не вмирають! Слава Україні!

День села – це особливе свято, яке поєднує минуле, сьогодення і майбутнє. Воно є своєрідним підсумком усього зробленого та стартом для нових починань і здобутків. Самі такі святкові дійства покликані підтримати ініціативу міського голови Сергія Волошина до єднання та прояву любові до рідного краю.  У серпні цього року на теренах Хорольської міської територіальної громади, як ніколи раніше, відгриміли святкування у багатьох сільських населених пунктах.

У переддень 30-ї ювілейної річниці Незалежності України Хорольська громада гучно відзначила День Державного Прапора. Синьо-жовтий прапор для кожного щирого українця – це не просто символ свободи і боротьби за незалежність, а національна гордість та оберіг. Тож мешканці Хорольської міської територіальної громади зібралися великою єдиною українською родиною, щоб відзначити знакову державну дату з любов’ю і шаною до нашої держави, її символів, історичних традицій та національних цінностей.

Жовтень – особлива пора року... Це чарівна барвиста осіння пора з тихим шелестом опалого золотавого листя під ногами, свинцевими купчасто-дощовими хмарами у небі, чистими після щедрих врожаїв ланами, вранішніми туманами і першими приморозками. Це особливі миттєвості нашого життя з теплими ковдрами, теплою атмосферою в домівках, ароматною кавою, духмяною домашньою випічкою, приємними зустрічами і задушевними бесідами довгими вечорами.   

Недаремно у перший день жовтня наймудріше старше покоління відзначає подвійне свято – День ветеранів України та Міжнародний день людей похилого віку. Цього дня у Хоролі повітря пронизане особливою атмосферою свята. У різних куточках міста ветерани різних установ, підприємств та організацій відзначають важливе і значиме для себе свято.

День українського добровольця є новим святом в нашому національному  календарі, однак це явище з давніх віків супроводжує наш відважний український народ у боротьбі за славу і волю. Саме українці володіють відмінними з-поміж інших націй унікальними яскравими рисами – високим патріотичним духом, небайдужістю до долі держави, своїх дітей і майбутніх поколінь, високою пошаною до пам’яті славних пращурів та готовністю принести в пожертву власну душу і життя за національну свободу.

27 червня 2017 року довгожителька нашого міста Некраха Марія Василівна відмітила свій 93-й День народження. З нагоди такої приємної події міський голова Сергій Волошин та його заступник з питань діяльності виконавчих органів ради Яна Карманська завітала до іменинниці. З найкращими побажаннями довгих років життя, міцного здоров’я, добра, миру, злагоди, благополуччя Марії Василівні вручено символічний подарунок від виконкому Хорольської міської ради. Такі люди, як Марія Василівна, протягом всього життя невтомно працювали на благо своїх родин і громади. Тож ми повинні з особливою повагою і пошаною відноситися до них, не забувати і хоча б скромними дрібницями та увагою дарувати радість.