Осипається цвіт розкішних духмяних півоній, схиляючись додолу, немов у скорботному поклоні перед полеглими Захисниками України. Один за одним відлітають вони у безсмертя білими журавлями, залишаючи по собі невгасимий біль втрати та світлу пам’ять у серцях вдячних поколінь. Хорольська громада знову опинилася перед болючою і невимовно тяжкою втратою – ще одне життя, віддане за Україну, обірвалося на полі бою, а душа нашого Захисника приєдналася до Небесного воїнства.

Осипається цвіт розкішних духмяних півоній, схиляючись додолу, немов у скорботному поклоні перед полеглими Захисниками України. Один за одним відлітають вони у безсмертя білими журавлями, залишаючи по собі невгасимий біль втрати та світлу пам’ять у серцях вдячних поколінь. З глибоким сумом і невимовним болем повідомляємо, що Хорольська громада знову зазнала непоправної втрати. Захищаючи територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України, смертю хоробрих поліг наш земляк, мешканець села Андріївка Андріївського старостату – Дмитро Сергійович Микитан.

У п’ятницю, 20 лютого 2026 року, Хорольщина схилила голови у скорботі й вдячності, вшановуючи пам’ять учасників Революції Гідності – усіх, хто не відступив з Майдану, щоб Україна не залишилася в рабських кайданах без права на вільне і цивілізоване життя. Цей день – про мужність і жертовність, про тих, хто став щитом між темрявою і світлом, про першу перемогу у битві, що триває й нині – за свободу, гідність і незалежність нашої держави.

Любі наші діти! Дорогі школярі, студенти! Діти Хорольської громади, які впершей дуть до школи і ступають на завершальний щабель шкільного чи студентського життя!

1 вересня – ваш день, важливий для усіх нас день – День знань. Цьогорічне 1вересня дуже відрізняється від 32-х попередніх, які відзначалися у незалежній Україні. Попри будь-які загрози і ворожу агресію, життя продовжується і вашому покоління потрібно буде відбудовувати країну, відновлювати її, підіймати з руїн.

У розпалі серпневої пори, 17 серпня, з пекучим болем втрати на серці зустрічала Хорольщина свого Героя Ігоря Миколайовича Тура, який повернувся на щиті. У цю пору ми мали б збирати щедрі врожаї ланів, дари природи, а натомість запекла російсько-українська війна продовжує свої криваві жнива і сіє безупинно смерть.

Ціна свободи українського народу надто висока й нестерпно болюча. За кожен наш новий світанок ми довіку зобов’язані нашим Захисникам і Захисницям, які кладуть на вівтар жертовності кровопролитної російсько-української війни найдорожче – власні життя... Хорольська громада знову в скорботі. У суботу, 24 червня 2023 року, земляцтво провело останньою земною дорогою у засвіти військовослужбовця – жителя села Вишняки Сергія Миколайовича Козіна.

20 травня 2023 року став жалобним днем для Хорольської громади. Останньою земною дорогою провели військовослужбовця Збройних Сил України Віктора Васильовича Виплавня. До прощальної церемонії у середмісті Хорола разом із громадою долучилися рідні, друзі, побратими, колеги по роботі в колишньому мирному цивільному житті та представники міцевої влади.

  Шановні жителі Хорольської міської територіальної громади!

Небо плаче дощами, а разом з ним і ми за полеглими Героями з Хорольщини. У четвер, 17 листопада 2022 року о 10:00 год. на площі біля пам'ятника Т.Г.Шевченку в м.Хорол відбудеться жалобна церемонія прощання із нашими земляками-військовослужбовцями Рештою Володимиром Федоровичем та Кисляком Віктором Васильовичем, які героїчно загинули поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області. Віктора Решту захоронять на Алеї Слави в м.Хорол, а Віктора Кисляка – у с.Єрківці Покровськобагачанського старостату.

Давайте гідно проведемо останньою земною дорогою наших Земляків!