У тиші, що звучала гучніше за будь-які слова, відбулася подія, яку неможливо виміряти ані часом, ані звичними людськими відчуттями. Подія, де біль і гордість стояли поруч, тримаючись за руки, відбулася в адміністративному приміщенні Хорольської міської ради. Відбулося урочисте вручення державної нагороди тому, хто вже не прийде, але назавжди залишиться в нашій пам’яті і стукоті сердець.
Хорольська земля знову в скорботі… У четвер, 26 лютого вона прийняла у своє царство вічного спокою Воїна честі, мужності й незламного духу – Володимира Миколайовича Дудника. Життєвий шлях солдата, стрільця-помічника гранатометника 3-ої окремої штурмової бригади Збройних Сил України обірвалося 21 лютого 2026 року. По фатальному збігу обставин і невблаганної долі трагедія, яка забрала молоде життя Воїна з досвідом бойового медика, сталася на його рідній Луганщині – землі, де промайнули роки його дитинства та юності.
Є дати, які не можна просто «відзначити». Їх можна лише переживати знову – з болем у серці й сльозами в очах. 20 лютого – саме така комеморативна дата. Це день, коли історія України заговорила мовою жертовності, гідності та незламної волі. Понад десять років тому, у вогні й диму Революції Гідності на Майдані Незалежності, світ побачив народження нової української нації.
26 квітня 1986 року світ побачив трагедію, яка розділила історію на «до» і «після». Чорнобиль – це не лише про техногенну екологічно-гуманітарну катастрофу планетарного масштабу. Це про героїзм тих, хто ціною власного життя рятував інших. Принагідно до 39 роковин аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, за ініціативи міського голови Сергія Волошина та за підтримки депутатського корпусу міської ради виділено кошти з бюджету Хорольської міської територіальної громади для ліквідаторів Хорольщини, включаючи переселенців.
Шановні волонтери Хорольської міської територіальної громади!
Сьогодні, 20 квітня, орольська громада разом з Україною відзначає День подяки волонтерам – день, присвячений вам, щирим, відданим, добрим серцям, які щодня безкорисливо допомагають іншим.
Час не лікує біль від втрат, він замикає серце назавжди. Ще одне материнське серце розтерзала трагічна звістка із фронту. 12 грудня 2024 року в логові ворога загинув наш земляк із с.Вишняки – Ярослав Григорович Манженко. Молодший сержант, стрілець-номер обслуги десантно-штурмової бригади загинув унаслідок стрілецького бою, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі на вірність Україні та її народові.
У військовослужбовців може виникати багато питань, для розв’язання яких потрібна допомога юристів. Таку допомогу можна отримати від системи безоплатної правничої допомоги. Юристи системи зазначають, що військовослужбовці та ветерани – одна з найбільших категорій громадян, які звертаються по безоплатну правничу допомогу. Минулого року від цієї категорії клієнтів надійшло більш ніж 24 тисячі звернень.
Здається, у світі немає жодної людини, яка б не чула про підступність, звірства, жахливі й вражаючі за масштабами цинізму й дикості воєнні злочини країни-терориста росії. Ця країна-монстр вбиває наших захисників, мирних людей і дітей, нехтуючи міжнародним гуманітарним правом, фундаментальними основами цивілізації, вірою і всім людським. Натомість весь світ побачив незламність сили волі й духу українського народу, немислиму стійкість, звитягу, сміливість і героїзм воїнів-визволителів.
Якщо виникла пожежа – рахунок часу йде на секунди. Не панікуйте та остерігайтеся: високої температури, задимленості та загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев і провалів. З’ясуйте, де знаходяться засоби пожежогасіння та вмійте ними користуватися.
День пам’яті жертв політичних репресій – щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Цьогоріч цей жалобний день припадає на 15 травня. Відзначається на загальнодержавному рівні 15-ий рік поспіль згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.
