Є дати, які не можна просто «відзначити». Їх можна лише переживати знову – з болем у серці й сльозами в очах. 20 лютого – саме така комеморативна дата. Це день, коли історія України заговорила мовою жертовності, гідності та незламної волі. Понад десять років тому, у вогні й диму Революції Гідності на Майдані Незалежності, світ побачив народження нової української нації.

Під звуки дзвонів Михайлівського Золотоверхого собору гартувалася воля, яку неможливо було зламати кийками, водометами чи кулями. Звичайні люди стали титанами духу. Вони піднялися над страхом і віддали найдорожче – власне життя за право українців бути вільними, жити у своїй державі, будувати майбутнє для своїх дітей.

Кожен із Героїв Небесної Сотні мав свої плани на ту весну: хтось мріяв про шлюб, хтось – про завершення навчання, хтось – про мирну старість у колі рідних. Але всі вони обрали Україну. Обрали боротьбу за її суверенітет і незалежність. Обрали шлях, який став дороговказом для мільйонів.

Сьогодні, коли Україна майже чотири роки веде повномасштабну війну проти російського агресора, ми з особливою глибиною усвідомлюємо: Майдан був першим боєм цієї війни. Першим форпостом спротиву. Першою перемогою духу над страхом. Їхні душі – у кожному волонтерському зборі, у кожному пострілі нашої артилерії, у кожному синьо-жовтому прапорі, що здіймається над звільненими містами і селами. Вони не пішли у небуття, а стали частиною нас, зробивши нас сильнішими, мужнішими, відповідальнішими за свою державу.

Ми в неоплатному боргу перед родинами загиблих. Ми в боргу перед самими Героями. І найвища форма цього боргу – не лише пам’ять у словах і квітах, а щоденна праця заради України, про яку вони мріяли на барикадах: вільної, справедливої, гідної та непохитної.

Ми не просто згадуємо, ми продовжуємо їхній шлях.

Слава Героям Небесної Сотні!

Вічна пам’ять Ангелам Гідності!

З повагою, міський голова – Сергій ВОЛОШИН