Щорічно 1 жовтня світ відзначає Міжнародний день музики – свято, яке об’єднує людей мовою, що не потребує перекладу. Це свято, що втілює в життя ідеали миру та дружби між народами. Музика торкається найпотаємніших струн душі, дарує світло у непрості часи, допомагає відчути красу життя, зберігає пам’ять поколінь і творить духовний простір, у якому народжується любов до рідного краю.
Є пам’ять, над якою безсилі час, відстань і забуття. Її не стерти роками, не заглушити болем, не викреслити з історії жодними подіями. Бо вона – у серцях матерів і батьків, у сльозах дружин, у дитячих очах, у мовчанні родин, які назавжди залишили за столом порожнє місце. Є імена, які навіки викарбувані в історії України – не чорнилом, а кров’ю, золотом жертовності, честі й незламності. Є подвиги, перед якими безсилі слова: залишається лише схилити голову, завмерти в скорботній тиші й подумки сказати найважливіше – дякуємо за Україну.
Молодий віком, але великий духом. Таким був Воїн Ярослав Володимирович Бова, який гідно і з честю пройшов пекло повномасштабної війни майже з самого її початку. Уся Хорольська громада здригнулася від чергового невимовного горя: з фронтових рубежів надійшло офіційне сповіщення про загибель 28 липня 2026 року на Дніпропетровщині одного з кращих синів України.
Наблизилася дата, яка особливим болем, гордістю і любов’ю відлунює в серці кожного українця, – День Незалежності України. Цьогоріч наша держава відзначає 35-ту річницю Незалежності. Тридцять п’ять років – це ціла епоха, у якій були здобутки й випробування, надії та втрати, великі перемоги й важкі уроки. Та незмінним залишається головне – Україна була, є і буде вільною.
Російсько-українська війна щодня забирає життя найкращих синів і доньок України, залишаючи невимовний біль у серцях рідних, близьких та всієї громади. Війна – найжахливіший винахід людства. Вона має масштабні трагічні наслідки та безжально стирає часові межі між надією і вічністю. Вона потворно розмиває кордони між минулим і теперішнім, між сном і реальністю, між життям і смертю. Особливо тяжкими є звістки, коли після довгих тижнів, місяців, а то й років невідомості й болісного очікування підтверджується загибель військовослужбовців, які вважалися безвісти зниклими.
Є пам’ять, яку не здатен стерти час. Є імена, що навіки закарбовані в історії держави золотими літерами жертовності, честі й незламності. Вони не просто залишили слід – вони стали світлом, що веде Україну крізь темряву війни до відновлення миру. У понеділок, 29 червня 2026 року, принагідно до 30-ї річниці ухвалення Основного Закону України – Конституції, на Алеї Героїв у місті Хоролі відбувся мітинг-реквієм із нагоди відкриття 19 банерів із портретами полеглих Захисників Хорольської громади.
Війна щодня залишає глибокі, невиліковні рани в самому серці українського народу. Вона забирає найкращих, цвіт нашої нації, тих, хто став щитом на захисті рідної землі. Та найважче, найстрашніше випробування для люблячих сердець – це бездонне темне провалля невідомості. Це той пекучий вогонь, який роками тримає рідних між крихкою надією та глухим відчаєм, коли кожен телефонний дзвінок змушує стискатися душу.
Вишиванка – це не просто одяг. Це молитва, вишита нитками. Це пам’ять поколінь, закодована в орнаментах, тепло материнських рук і незламний дух українського народу. Принагідно до Всесвітнього дня вишиванки Хорольська міська рада за ініціативи міського голови Сергія Волошина організувала фотоконкурс «Вишиванка-берегиня», який став справжнім святом української краси, традицій та родинних цінностей.
25 лютого ми відзначаємо День української жінки. Це день, коли ми вшановуємо спадкоємність поколінь – від княгині Ольги та інтелектуальної відваги Лесі Українки до кожної сучасної жінки, яка творить нашу перемогу. Українська берегиня – це не лише ніжність, це сталь, загорнута у шовк. Це голос, який неможливо заглушити, і воля, яку неможливо зламати.
Світла пам'ять і шана до новітніх Героїв, які боронять Україну й поклали свої життя на вівтар кровопролитної російсько-української війни, живе і буде жити вічно у наших серцях. 15 травня 2024 року в місті Хоролі відбулося урочисте відкриття Алеї Героїв. Місце, на якому відкрито пантеон пам’яті, розташоване на вході до Хорольського ботанічного саду.
