Все частіше у натовпі зустрічаються згорьовані від втрат обличчя, все більше чорних хусток і спустошених від сліз очей. Сучасна війна вже давно вийшла за межі окопів і стрілецької зброї. Вона стала високотехнологічною, багатовимірною і неймовірно руйнівною – не лише фізично, а й психологічно, економічно, культурно. У новітній війні гинуть не лише тіла – змінюються люди, суспільства, нації. Війна призводить не лише до масових вбивств, а й до морального вигорання.
Війна наносить все глибші рани. Війна не жаліє нікого, забираючи навічно кращих синів і доньок України. Наш земляк з Хорольщини – Олександр Миколайович П’янін, який вважався зниклим безвісти з 29 липня 2022 у Чернігівській області, повернувся додому на вічний спочинок після пройденого пекла кровопролитної російсько-української війни. На жаль сподівання на те, що Воїн повернеться живим, давно згасли.
Ворог вривається, вгризається в нашу землю, продовжує нищити все живе і стирати з лиця землі українські міста і села. Найсміливіші, найкращі сини і доньки України ціною власного здоров’я, а то й життя зупиняють страшну ворожу навалу. У четвер, 15 серпня, у Хорольській міській територіальній громаді оголошено День жалоби.
Війна особливо загострила відчуття скороминущості існування та крихкості миру. Війна принесла багато горя, сліз, страждань і біди у кожну українську родину, громаду та сколихнула всю країну. На Хорольщину знову прилетіла чорним круком трагічна, нестерпно болюча звістка. 7 липня 2024 року унаслідок ракетного обстрілу біля села Стецівка Сумського р-ну Сумської обл. загинув наш земляк-військовослужбовець із с.Козубівка Андріївського старостату – Юрій Юрійович Антонь (01.10.1985 р.н.).
Сьогодні весь світ відзначає день визволення в’язнів фашистських концтаборів. Вона встановлена в пам’ять про повстання в’язнів концтабору Бухенвальд, яке відбулося 11 квітня 1945 року. У цей день, Україна разом з усім світом, вклоняється людям, які пройшли тяжкий шлях через концентраційні табори, віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в концтаборах, розташованих і на території України.
Серед черги трагічних подій в Україні та світі вже немає місця для жодних емоцій, лише пустка і страх перед невідомістю. Через жорстокі злочини терористів стигне кров і німіє серце, розривається душа від нових непоправних втрат. Хорольська громада один за одним проводжає останньою земною дорогою полеглих Героїв, які вступили в нерівний двобій із кривавим агресором та з честю виконали свій військовий обов’язок.
Сьогодні 81-і роковини одного з найжахливіших символів Голокосту – масових розстрілів мирного населення в урочищі Бабин Яр у Києві. Маховик смерті забрав упродовж 1941-1943 років життя близько 100 тисяч людей – євреїв, ромів, полонених червоноармійців, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних… Бабин Яр – це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. Сьогодні важко осягнути те, що відбувається на цій же українській землі та знайти слова, щоб висловити всю глибину болю, співчуття та скорботи.
Щороку 22 червня українська спільнота вшановує світлу пам'ять українського та інших народів світу, які стали жертвами Другої світової війни. У рамках відзначення Дня Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні та 80-х роковин початку війни 1941-1945 років Хорольська громада вшанувала пам'ять земляків урочистим мітингом-реквіємом біля меморіального комплексу «Вічний вогонь».
Із року в рік, 11 квітня, у міжнародних масштабах відзначається Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. Зі скорботою та молитвою на вустах цю пам’ятну дату прийнято відзначати на честь подій Другої світової війни, коли жертвами жахливих нечуваних злочинів Третього Рейху стали мільйони людей різних країн світу. Основною подією, якій присвячене відзначення цього знакового дня, був початок масових інтернаціональних повстань в’язнів проти нацистів.
В Україні 28 жовтня 2020 року відзначається 76-та річниця з нагоди важливої події в історії українського народу – День вигнання нацистських окупантів із України. Український вимір Другої світової війни – це боротьба на фронтах воєнних дій і в тилу. Ми маємо пам’ятати вклад кожного, хто визволив Вітчизну від фашистських загарбників і наблизив довгоочікувану Перемогу.
