Пекучий біль втрати на Курщині нашого земляка військовослужбовця ЗСУ, командира танка Олександра Олексійовича Качаненка стискає серце невимовним болем. У Хорольську громаду все частіше надходять моторошні звістки – сповіщення про загибель тих, хто мав би ще жити і жити. Загибель молодих людей у розквіті сил – це непоправна втрата не лише для нашої громади, але і для України.
Міністерство у справах ветеранів України для реалізації права особам, які звільняються або звільнені з військової служби, з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, членам сімей таких осіб (дружина (чоловік), малолітні, неповнолітні та повнолітні діти і батьки), постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни і членам сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на безоплатну психологічну допомогу інформує наступне.
Питання забезпечення права дитини на сімейне виховання на сьогодні є одним із пріоритетних напрямків реалізації державної політики. Діти, які залишились без батьківського піклування, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які проживають на території Хорольської міської територіальної громади, 100% охоплені сімейними формами виховання: опіка/піклування, прийомні та патронатні сім‘ї.
Все частіше у Хорольську громаду приходять трагічні звістки з усіх напрямків бойових зіткнень з військовими підрозділами російських окупантів. Все більше противник завдає тяжких втрат українцям, безжально обриваючи молоді життя. Все більше свіжих могил зʼявляється на Алеї Слави міського кладовища і в селах нашої громади. Ці втрати спустошують і розривають душу на шмаття. Аби не втратити Україну, ми втрачаємо її кращих синів і доньок.
Ціна свободи українського народу надто висока й нестерпно болюча. За кожен наш новий світанок ми довіку зобов’язані нашим Захисникам і Захисницям, які кладуть на вівтар жертовності кровопролитної російсько-української війни найдорожче – власні життя... Хорольська громада знову в скорботі. У суботу, 24 червня 2023 року, земляцтво провело останньою земною дорогою у засвіти військовослужбовця – жителя села Вишняки Сергія Миколайовича Козіна.
15 травня в Україні та світі відзначають Міжнародний день сім’ї – свято, яке символізує родинне тепло, затишок, любов, повагу і прихильність рідних людей. Родина є найціннішим подарунком долі, адже саме вона є для кожного з нас опорою, надійною фортецею, де ми завжди зможемо знайти душевний спокій, підтримку і розуміння. Материнство, батьківство, дитинство – цінності, навколо яких обертається життя.
Усе більше імен наших земляків поповнюють когорту Героїв, які до останнього стояли у двобої з лютим ворогом. І куди вже далі розбивати серця непоправними втратами… Щоразу, коли приходить звістка з фронту про загибель наших Захисників, стискається серце і рветься на частини від болю.
У останній лютневий день Хорольська громада попрощалася з молодим воїном, який навічно повернувся до рідного краю на щиті із поля бою. 24 лютого 2023 року, у річницю повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, загинув мешканець громади, родом із села Клепачі, старший солдат, водій роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців – Дмитро Станіславович Остапенко.
Хорольська громада знову в серпанку чорної скорботи. Один за одним наші земляки-військовослужбовці стають у стрій небесної варти, навічно залишаючи земне життя. Хорольщина вже втратила 32-ох воїнів, які полягли смертю хоробрих у російсько-українській війні за територіальну цілісність, суверенітет та мирне життя свого народу. 27 грудня багатолюдна громада Хорольщини зустрічала тіло вбитого наймолодшого солдата Литовського Владислава Геннадійовича, стоячи навколішках з тихою молитвою, біля підніжжя пам’ятника національному генію Тарасу Шевченку.