Морські піхотинці – це воїни, які ніколи не відступають та щодня доводять, що українська армія – це сила, міць і непохитна воля. На жаль, навіть найсміливіших і найхоробріших Воїнів настигає несправедлива смерть, бо окупантів ніщо не зупиняє на шляху до виконання злочинних кремлівських наказів. Ворог свідомо прийшов вбивать, спопелять, руйнувать і знищувати все українське.
«На щиті» додому повернувся відважний Воїн – молодший сержант, гранатометник окремої механізованої бригади Куненко Анатолій Володимирович. Прощання з військовослужбовцем ЗСУ, мешканцем села Ковтуни Штомпелівського старостату відбудеться 26 лютого 2025 року об 11:00 год. у середмісті Хорола на площі Великого Кобзаря. Поховання та заупокійне богослужіння відбудеться на цвинтарі в селі Ковтуни.
Війні не видно ні кінця, ні краю. На жаль, у її горнилі гинуть кращі з кращих сини і доньки України, на долю яких випала благородна, але смертельно небезпечна місія захищати. У понеділок, 9 грудня, Хорольщина попрощалася із земляком-військовослужбовцем Сергієм Анатолійовичем Єрченком, віддавши йому належну шану за жертовність в ім’я України та життя майбутніх поколінь великого українського народу під мирним небом.
Замість життєдайних дощів українська земля омивається гіркими сльозами втрат, потоками крові Захисників і мирних людей, які стали жертвами російського терору. Від болю втрат німіє простір, завмирає все навкруги і сенс буття фарбується у темні барви. Горе стукає в оселі земляків та заставляє стискатися наші серця. Нова страшна звістка прийшла у нашу Хорольську громаду.
Кадри зустрічі Президента України Володимира Зеленського із нашим земляком-військовослужбовцем Сергієм Лавровим переповнюють позитивними емоціями. Сергій Сергійович деякий час проживав і навчався в селі Покровська Багачка. Після проходження строкової служби долучився до лав ЗСУ, щоб оборонять державу від російського агресора.
Ворог має ідеологічні спотворені погляди, які суперечать цінностям і переконанням цивілізованих людей. За мирне існування в цивілізованому суспільстві віддають життя наші Захисники, серед яких був земляк з міста Хорола – старший солдат, стрілець-радіотелефоніст Національної гвардії України (в/ч 3052) Руслан Васильович Фенько.
Ворог має ідеологічні спотворені погляди, які суперечать цінностям і переконанням цивілізованих людей. За мирне існування в цивілізованому суспільстві віддають життя наші Захисники, серед яких був земляк з міста Хорола – старший солдат, стрілець-радіотелефоніст Національної гвардії України (в/ч 3052) Руслан Васильович Фенько.
Ще одне молоде життя забрала невблаганна кровопролитна російсько-українська війна. Ворог не думає зупинятися, не шкодуючи ні військових, ні цивільне мирне населення. І кількість жертв на лінії розмежування і на всій території України, куди дістали ракети оскаженілих рашистів, уже неможливо осягнути. Замість медозборів, кожен ранок серпня гірчить полином і ми все більше отримуємо трагічні звістки і новини, не встигаючи оговтуватись від масштабних наслідків сучасної війни.
У розпалі серпневої пори, 17 серпня, з пекучим болем втрати на серці зустрічала Хорольщина свого Героя Ігоря Миколайовича Тура, який повернувся на щиті. У цю пору ми мали б збирати щедрі врожаї ланів, дари природи, а натомість запекла російсько-українська війна продовжує свої криваві жнива і сіє безупинно смерть.
Жахлива, приголомшлива звістка знову надійшла до нашої громади. Захищаючи Батьківщину, 16 грудня 2022 року в населеному пункті Білогорівка Луганської області загинув наш земляк – мешканець села Вишняки ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ МАРЧЕНКО, 11.07.1991 р.н. Мужньо даючи відсіч противнику і залишаючись вірним військовій присязі, при виконанні бойового завдання солдат 122-го окремого аеромобільного батальйону, 81-ої окремої аеромобільної бригади у складі десантно-штурмових військ ЗСУ потрапив під шквальний артилерійський обстріл та отримав несумісні з життям вогнепальні поранення.
